"Хто, як не ми?": у Чернігові ветерани війни на протезах ремонтують приміщення для простору "Серцевір"

Ветерани війни на протезах ламають стіни та носять цеглу, розбирають стару підлогу і розчищають проходи між кімнатами. У приміщеннях колишньої жіночої консультації в центрі Чернігова – майбутньому ветеранському просторі "Серцевір" – розпочалися будівельні роботи. Простір створюється, як кажуть хлопці, які беруть участь у ремонті, "для таких, як ми". Тут планують відкрити спортивну залу, соціальне кафе, коворкінг і кабінети психологічної допомоги та реабілітації. Про задум "Серцевіру" і його реалізацію – у матеріалі з циклу "ТутРемБуд".

"Будуємо для таких, як ми"

Прикордонник Владислав Шатіло розбиває важким молотом міжкімнатні стіни. Нижче коліна на правій нозі Влада – протез, тому при сильному навантаженні виникає дискомфорт, швидка втома, розповідає чоловік.

"Здорова нога – нормально, можна хоч цілий день працювати. А ця трошки втомлюється, буває, що і натирає… Носити важку вагу – трохи дискомфорт присутній".
Владислав Шатіло розбиває важким молотом міжкімнатні стіни.

Ремонт у приміщенні для простору "Серцевір".

Шатіло пішов на війну – тоді ще в АТО, щойно йому виповнилося 18 років. У вересні 2014 року доєднався до лав добровольчого батальйону "Чернігів". З 2015 – у полку "Азов". А у 2019 році під Новолуганським він отримав мінно-вибухову травму і втратив частину ноги.

Владислав Шатіло.

Після лікування і протезування розпочав реабілітацію через спорт. У складі збірної України Владислав Шатіло встановив світовий рекорд зі стронгмена на фестивалі Арнольда Шварценеггера Arnold Classic Europe. У 2021 році здобув три золоті медалі й одну срібну на національних змаганнях "Ігри воїнів". Нині служить у 105-му прикордонному загоні імені князя Володимира Великого.

"Якісь незручності з’явились, але соромитися не буду, а незручності мені не заважають. Якісь моменти я не можу робити так, як робив раніше, робив на своїй нозі. Але я стараюся робити по максимуму, як можу", – розповідає Владислав.

Він – один з тих, хто розбудовує простір "Серцевір". У вільний час ветерани війни на протезах приходять сюди й долучаються до будівельних робіт.

Будівля для простору "Серцевір".

Євген Смага та Владислав Шатіло розбивають важким молотом міжкімнатні стіни.

"Серцевір" облаштується на двох поверхах. У цокольному буде велика спортивна зала для ветеранів, вхід до неї буде облаштований з вулиці, щоби уникнути зайвих сходів. Нагорі – "офісні" приміщення: коворкінг, кабінети для індивідуальних прийомів психологів та реабілітологів і дитяча кімната, щоби ветерани могли приходити сюди з дітьми, – розповідає про плани проєктна менеджерка ГО "Ветеранська спільнота України "Серцевір" Ольга Островідова:

"Спортивна зала – бо є хлопці, які реалізуються через спорт, і це для них головне. Вони кажуть, що спорт їм допомагає виходити із різних станів. Ми плануємо його облаштувати одним із перших".
Проєктна менеджерка ГО "Ветеранська спільнота України "Серцевір" Ольга Островідова.

"Простір, який потрібен в кожному місті"

Ветеранський простір "Серцевір" будують за допомогою волонтерів і ветеранів війни. Скільки коштуватиме облаштування простору, поки невідомо, – розповідає проєктна менеджерка Ольга Островідова. Команда пише гранти й залучає місцевий бізнес до фінансування проєкту.

"Допомагаємо всім, чим можемо, щоб скоріше наблизити той момент, коли все це запрацює, і ми зможемо тут і отримувати, і надавати комусь іншому з хлопців або дівчат допомогу.  Я впевнений на 101%, що такі центри потрібні в кожному місті", – каже ветеран війни Євген Смага.
Ветеран війни Євген Смага.

Перший етап робіт – демонтаж і підготовка приміщення до ремонту – планують завершити до вересня. Поки ж ветерани війни, які отримали поранення під час бойових дій, зустрічаються в парку: обговорюють реабілітацію й адаптацію до цивільного життя.

Ремонт у приміщенні для простору "Серцевір".

Чернігівець Євгеній Гладких отримав поранення біля села Кримки на Донеччині. Розповідає, що адаптація після протезування була складною: у місті багато високих порогів і підйомів, які важко даються людям на протезах, на милицях, у візках. Але спорт і підтримка інших чоловіків, які пройшли той же шлях, що і він, допомогли:

"Вперше війна прийшла в життя у 2014 році. Коли росіяни окупували Крим і Донецьк, я був мобілізований за першою хвилею. У 2015 році я демобілізувався. У грудні 2022 року мені дали повістку, і я пішов служити у ЗСУ. Отримав поранення ноги – став на міну. Після цього я лежав вдома біля телевізора, не рухався, лежав лежнем – і все. А почав з хлопцями більше спілкуватися, і мене почали забирати на змагання, десь якісь збори в нас, ми спілкуємося більше… Цей соціум – дуже важливий".
Чернігівець Євгеній Гладких отримав поранення біля села Кримки на Донеччині.

І поки чоловіки зустрічаються в парку на свіжому повітрі, але сподіваються, що незабаром їм вдасться так збиратися у ветеранському просторі "Серцевір".

"Взагалі було б дуже класно, якби в просторі ще й протезний центр був! Усе життя нам, хочеш чи не хочеш, доведеться відвідувати такі заклади – я маю на увазі протезні центри. То підкрутити, то замінити, то щось зламалося, відремонтувати… Було б класно, аби в цьому просторі був такий невеличкий куточок для того, щоб там працював протезний центр", – говорить Євген Смага.
Зліва направо: Євген Смага, Євгеній Гладких, Василь Головач, Сергій Мартиненко.

Відкрити ветеранський простір "Серцевір" у Чернігові планують наприкінці 2024 року.

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.