У Бережанській громаді для дітей переселенців організували клуб дитячого дозвілля "Креатив". Про це Суспільному повідомила спеціалістка відділу освіти Лідія Копаниця.
За її словами, в клубі "Креатив" діти водять гаївки, розмальовують пряники та вчать українську мову.
Веснянки та ігри вчили разом з вихованцями молодіжного театру "Взори".
"Ми показували їм, що ми робимо на Вербну неділю, ми готували з ними писанки. Саме наш театр займався флешмобами, майстер-класами танців, ми банси з ними робили. Виявилося, що багато з цього взагалі для них було невідомо. Ми ще плануємо історичними танцями займатися. Як потепліє, підемо в замок", – розповіла керівниця молодіжного театру "Взори" Олена Різник.
Після ігор діти разом із батьками розмальовували пряники.
"Дуже добре нас тут приймають. Я дуже вдячна цим людям за те, що вони нас обіймали з таким теплом, з такою турботою", – каже жителька Кривого Рогу Марина.
Генадій Коханчук свою сім'ю перевіз з-під Житомира: дружину та троє дітей. Коли їхали до Бережан, наймолодшій донечці ще не було двох місяців.
"Я вивіз сім'ю, а на сьогоднішній день я займаюся волонтерством. І так заїхав сюди, так сталося, що зупинився, а завтра їду знову займатися тим, чим займаюся".
Поки з дітьми грають у великодні ігри, їхні батьки вивчають українську мову та місцевий діалект.
"Штрукс, рамньона: значення таких слів я не знав, але вже буду знати. Перше – це матеріал для одягу, а друге – плечі", – каже Дмитро Кузьменко з Києва.
Знайомила переселенців із галицькими діалектизмами Лариса Таран. Вона родом з Бережан, але живе у Києві. Там працює в Національному центрі Малої академії наук України.
"Ми думали про те, що люди, які приїхали на західну Україну, абсолютно російськомовні. Виявилося не так, але колоритність галицької вимови і галицьких слів дуже сильно сподобалися і люди просили про це розповісти. Вони хочуть знати їх для того, щоб розуміти людей на вулиці, в магазинах, в спілкуванні з нашими мешканцями", – розповіла Лариса Таран.
Завершили десятиденний курс писанкою бажань.
На паперових яйцях діти разом із батьками діти написали свої побажання.
"Написали, щоб закінчилася війна. І був мир і щастя", – кажуть Богдан та його матір Ольга, які приїхали з Києва.
Побажання наклеїли на велику паперову писанку. Її зберігатимуть у школі.
За два тижні клуб дозвілля відвідала приблизно сотня дітей. Їх розподіляють на три вікові групи. Наймолодшим – 3,5 роки. Найстаршим – 16-ть.
"Окремо в нас займаються дошкільнята, в них є відповідні музично-хореографічні заняття і заняття для загального розвитку. З ними працюють фахівці закладів нашого дошкілля почергово, створюють для них комфортні умови. Для середнього і старшого шкільного віку є окремі заняття, вони проводяться в післяобідній час, коли дітки вільні від дистанційного навчання", – розповіла співорганізаторка клубу "Креатив" Лідія Копаниця.
Читати також
- У Тернополі дітей з різних регіонів України вчили робити писанки.