Звільнений Славутич. Як мешканці відстояли місто атомників та як воно живе зараз

Славутич, фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

Понад місяць Славутич перебував у блокаді російських військ. За цей час у магазинах зникли продукти, в місті не було електрики, мешканці готували їжу на вулиці. Окупанти намагалися зайти в Славутич — місцеві їх зустрічали проукраїнськими мітингами. Як живе місто після облоги — у матеріалі Суспільного.

Славутич — місто атомників Чорнобильської АЕС у 10 км від кордону з Білоруссю, перебувало в блокаді з перших днів повномасштабної війни. За цей час ротацію на ЧАЕС вдалося зробити лише раз. У місті бракувало їжі та впродовж шести днів не було світла.

Славутич, фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

"У нас електроплити, газу в місті немає, всі були вимушені готувати їжу на вогні на вулиці. Усі здружились і стали на один бік. Тому я думаю, що це відключення світла згуртувало наш Славутич", — розповідає працівниця станції Людмила Козак.

Славутич, фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

23 березня окупанти поставили ультиматум — Славутич має скласти зброю. Попри те, що місто захищала лише Тероборона, вимоги росіян відкинули, а у передмісті зав‘язались бої. Четверо оборонців загинули. За словами міського голови Славутича Юрія Фомічева, місто завчасно почало готуватись до мирних акцій, зокрема наслідуючи приклад Енергодару.

Славутич, фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

"У нас були і підготовлені соцмережі, вайбер-канали, чат-боти і стометровий прапор. Ми вийшли на мирний протест. Відтиснули їхній транспорт до в'їзду в місто", — згадує Фомічев.

Коли у день мирної акції Фомічев повертався до міста, його затримали. Тоді ж дізнався, що окупанти планували зачищати місто, оскільки вважали, що там перебувають сили ЗСУ. Йому вдалось переконати росіян, що на акцію вийшли беззбройні місцеві мешканці.

Славутич, фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

"Я сам коли йшов на площу, було страшновато. Але як бачив, що з кожного двору текли струмки на наш майдан, то було вже спокійнише. Зрозумів, що ми — сила", — розповідає мешканець Славутича Віталій.

Армія РФ погодилась відійти до передмістя, проте поставила умову, що обшукають домівки. "Вони привітались: "Чоловіки є?" Кажу, немає. У котедж до сусідів заходили, потім за мною по кімнатах пішли. Зброю шукали", — розповідає мешканка міста Оксана.

Славутич, фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

Після того, як окупантів витіснили із Чернігівської області, зі Славутичем відновилося сполучення. Нині у місті працюють магазини та частково АЗС. Допомагають з їжею і волонтери. Зокрема з харчуванням, дитячими товарами, одягом.

Славутич, фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

Окрім продовольчої проблеми у місті виникла і логістична. Раніше працівники ЧАЕС добирались до роботи електропоїздом, який проїжджав транзитом через територію Білорусі. Нині це не працює. Юрій Фомічев каже, що обговорюються можливі варіанти ротації персоналу атомної електростанції.

Славутич, фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

"Поки що за допомогою плавзасобів ми бачимо можливість доставки людей, по території України. Далі буде більш активно застосовуватись вахтовий метод, коли люди будуть жити в гуртожитках в Чорнобилі. І вже глобальне завдання, яке ми обговорюємо, — будівництво мосту по території України, нижче по течії Дніпра", — розповідає Фомічев.

У будівництві Славутича участь брала більшість республік Радянського Союзу. Тому тут є зокрема Київський, Вільнюський, Тбіліський квартали. А також і Московський. Нині мешканці думають про його перейменування. Це ж стосується і центрального торгівельного центру "Мінськ".

Читайте також

"Ми їх залякали, що станція взлетить": працівниця ЧАЕС про російську окупацію

Як працювала ЧАЕС під окупацією та чи опромінилися військові РФ — розповідають радіобіологи

Це вкрай небезпечно, і для окупантів РФ також. Фахівчиня про підвищення рівня радіації на ЧАЕС

Що робити цивільним під час обстрілів — поради Міноборони, СБУ, ДСНС

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного