Люди віком до 18 років переносять COVID-19 набагато легше, ніж особи старшого віку.
Незалежно від статі, віку або національності, організм будь-якої людини вразливий до нового штаму коронавірусу COVID-19. За останніми дослідженнями медичних центрів у Китаї, відсоток хворих на коронавірус дітей і дорослих приблизно однаковий. Утім, у людей, молодших ніж 18 років, рідше виникають ускладнення. Аналогічна стійкість дитячого організму спостерігалась і за часів попередніх спалахів інфекційних захворювань, на кшталт атипової пневмонії або вітряної віспи, повідомляє National Geographic.
То чому ж діти менш вразливі до хвороби?
Тонкий баланс імунної системи
За ідеальних умов імунна система позбавляє тіло від хвороботворних мікроорганізмів і не завдає занадто великої шкоди здоровим людським клітинам, проте ослаблений, незрілий або гіперактивний імунітет не в змозі забезпечити надійний захист від агресивних мікробів.
Дорослих та людей похилого віку COVID-19 вражає набагато сильніше, оскільки їхня імунна система почала слабшати.
Загроза існує і для немовлят. Більшість тяжких або критичних випадків становлять діти п’яти років або молодші з незрілою імунною системою, яка не готова до широкого спектру збудників хвороб.
Імунітет дорослих людей схожий на батальйон танків, який відправили на боротьбу з двома грабіжниками. Організм не знаходить середнього рівня між недостатньою та надмірною реакцією, тому надмірно старанні імунні реакції іноді можуть спричинити більше шкоди, ніж хвороботворні мікроби.
З часом організм дитини набуває здатності правильно розподіляти силу, щоб тримати інфекцію під контролем без гіперактивних реакцій.
Коли попередній вплив допомагає — або шкодить
Канта Субарааро, лікар-вірусолог з Інституту інфекції та імунітету Пітера Догерті в Мельбурні, зазначає, що вплив на дітей інших менш агресивних штамів вірусу дає можливість організму постійно генерувати антитіла до цих дрібних збудників — і ці антитіла можуть бути досить універсальними, щоб боротися з COVID-19.
У дорослих попередній досвід боротьби не завжди допомагає. Явище антитілозалежного посилення (ADE) схоже на троянського коня — часом імунна система ненавмисне допомагає вірусу заражати здорові клітини. Коли збудник потрапляє в організм, антитіла розпізнають його унікальні властивості та обеззброюють його, перш ніж передати до лейкоцитів, які потім його знищують. У випадку, коли антитіла лише частково розпізнають збудник, вони можуть не повністю його знешкодити. Потім вірус заражає лейкоцити, які його споживають, і таким чином захворювання поширюється в організмі.
Через це тілу дорослої людини, чия імунна система більш різко реагує на інфекцію, складніше впоратись із COVID-19.
Ключовий білок у поширенні COVID-19
СОVID-19, як і його родичі, поширює інфекцію, що призводить до появи білка під назвою ACE2. Цей білок розташований на поверхні клітин по всьому тілу, але найбільше сконцентрований у певних частинах легенів і тонкої кишки.
Деякі дослідники припускають, що клітини легенів у дітей можуть виробляти менше — а може навіть інакше формувати білки ACE2. Якщо це дійсно так, то ця особливість розвитку здатна легко перешкоджати вірусу.
Натомість Рейчел Грем, епідеміолог і вірусолог з Університету Північної Кароліни в Чапел-Хілл зазначає, що коронавірусу не потрібно багато ACE2 для просочення в клітини, і менша кількість білка — не завжди краще.
Як не дивно, одна з багатьох функцій ACE2 полягає в посиленні імунітету від вірусів, які атакують дихальні шляхи. Дослідження на гризунах також показують, що рівень ACE2 знижується з віком, що може сприяти ослабленню здібності людей похилого віку боротися з респіраторними захворюваннями.
Дослідники досі не мають одностайної думки щодо того, яка з цих теорій — якщо така є — може пояснити стійкість імунітету дітей до COVID-19.
Однак Суббарао та інші експерти застерігають, що люди з легкими або відсутніми симптомами досі здатні поширювати новий вірус на інших. Діти, можливо, не особливо ризикують перенести тяжку хворобу, проте вони можуть бути переносниками інфекції. Тому батьки мають інформувати своїх дітей і закликати їх до дотримання належної гігієни.
І хоча через закриття шкіл та дитячих садків діти менше контактують одне з одним, важливо обмежити їхню взаємодію із вразливими літніми родичами — бабусями й дідусями.