Перейти до основного змісту

"Шкода, що нас так пізно згуртувала така подія, як війна". Волонтери Івано-Франківська

. Фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

Після нападу Росії на Україну одним із пунктів допомоги переселенцям, армії та теробороні став Центр надання адміністративних послуг Івано-Франківська. 24 лютого власну будівлю переформували у волонтерський центр. Суспільне побувало в центрі 1 березня, на п'ятий день війни.

ЦНАП у Івано-Франківську. Фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

"Ми запустили службу психологічної допомоги, телеграм-канал, де спілкуємось з людьми, які до нас приходять, і опертивно передаємо інформацію, що необхідно. Після того, як нам громадяни приносять продукти, речі першої необхідності, вони відсортовуються і вже по запиту військових частин чи місць, де є внутрішньо переміщені особи, це все координуємо і направляємо відповідно до кількості осіб. Багато безпосередньо біженців звертаються до нас, які можуть отримати одяг, продукти харчування, ми їм у цьому допомагаємо", — розповідає директор департаменту адмінпослуг Богдан Питель.

Богдан Питель координує роботу центру. Фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

ЦНАП у Івано-Франківську. Фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

За допомогою прийшов Андрій. Він із родиною приїхав з Миколаєва 26 лютого: "В місті організували транспорт власними силами й група людей виїхала на західну Україну — хто у Львів, хто в Ужгород. У нас є де жити, в цьому плані все добре. Ми звернулись до знайомих і вони порадили, де можна переночувати. Поки живемо так. Наша сім’я — чоловік, дружина і дитина, також з нами моя мама поїхала."

Андрій із родиною виїхали з Миколаєва 24 лютого. Фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

До волонтерської роботи долучаються працівники ЦНАПу та жителі міста. Приносять усе, що можуть.

Фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

Один з волонтерів Назарій Куземка, заступник директора департаменту молоді та спорту міської ради:

"Не можу спостерігати за цими новинами, які відбуваються, хочу бути причетним до великої справи, до об’єднання українського народу. Сьогодні моє місце тут. Я з людьми, ми допомагаємо усі разом. Дякую всім українцям, усім мешканцям Прикарпаття. Ви бачите скільки тут людей, скільки всього носять? Направду ми непереможна нація, перемога буде за нами!"

Волонтер Назарій Кузема у футболці з цитатою моряків з острову Зміїний. Фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

Фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

До центру постійно приходять люди, які приїхали із східних областей України. Яні, Риті та Владі вже вдруге доводиться тікати: у 2014 році з Донецька, зараз із Харкова. Після чотирьох днів дороги, приїхали в Івано-Франківськ.

"Зараз знайшли, де залишитися, все більш-менш добре. Їхали і "блабакаром", і автобусом. Зняли житло і будемо тут поки. Як далі буде — невідомо. Взяли трохи речей, тваринки, діти…"

Влада, Яна та Рита з Донецька. Фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

У центрі міста польову кухню розгорнула Мальтійська служба допомоги. Четвертий день готують для переселенців та армії їжу й чай.

Кухня Мальтійської служби. Фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

Фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

"Бачимо, що холод, війна, і потрібно годувати людей, підтримувати. Хто як може, так і воює. Стараємось готувати обов'язково щось рідке, такі перші страви, поживні. Активно відгукнулися мешканці міста, області. Шкода, що нас так пізно згуртувала така подія, як війна", — коментує волонтер Любомир.

Любомир, волонтер Мальтійської служби. Фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

У центрі на вулиці проводять курси першої домедичної допомоги. Фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

Викладачі Центру освітніх інновацій разом з волонтерками шиють подушки, підголовники, балаклави, печуть печиво й передають переселенцям і на передову. Допомогати прийшли дівчата, які позавчора приїхали з Києва.

Фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

"Я, коли була в Києві, під ці бомбардування... ти просто паралізований. Коли ми сюди приїхали — робити якось нічого. Є житло і ми розуміємо, що так не можна, що треба допомагати, треба щось робити", — каже Лєра.

Марина залишилась тимчасово жити у друзів, де доводиться спати на підлозі.

Марина та Лєра з Києва допомагають шити подушки волонтерам. Фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

"Прийшли допомагати, щоб позбутися "синдрому вижившого", як то кажуть. Бо ми з Києва втекли, але там залишились наші друзі. Моя мама знаходиться зараз в Ірпені, це між Бучею та Гостомелем, де тривають ще бої. Тому ми хочемо робити щось корисне, щоб наш вклад був у боротьбу також."

Читайте також

Вторгнення Росії в Україну. День сьомий. Онлайн

"Війна на знищення". Як російська армія бомбить Харків

Що робити цивільним під час обстрілів — поради Міноборони, СБУ, ДСНС

Укриття в Україні: де шукати. Інтерактивні карти та пункти надання допомоги

Топ дня
Вибір редакції