Перейти до основного змісту

Мюнхенська безпекова конференція-2022. Головні тези про Україну

. Фото: Associated Press

У Мюнхені добігла кінця триденна безпекова конференція, де однією з головних тем була загроза вторгнення Росії в Україну та можлива війна у Європі. У цьому щорічному заході взяли участь представники близько 40 країн, але Росія уперше за понад 20 років — відмовилася.

Під час триденного саміту західні лідери закликали Росію одуматися та не нападати на Україну, погрожували санкціями, а деякі намагалися її заспокоїти: про вступ України до НАТО не йдеться. Президент Володимир Зеленський у своєму виступі закликав світ нарешті перейти від умиротворення Росії до політики безпеки та миру. Суспільне зібрало головні тези про Україну, що пролунали у Мюнхені.

Виклики безпеці

Відкриваючи Мюнхенську безпекову конференцію-2022, її голова, німецький дипломат Вольфганг Ішингер сказав, що ця – найголовніша за 14 років його головування.

Німецький правник, політик та дипломат, голова постійної Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер. Фото: Associated Press

Він згадав, що за цей час світ бачив різне, від економічних криз до “арабської весни”, війну в Сирії та Лівії, а тоді — незаконну анексію Криму, конфлікт на Донбасі. А тепер Росія погрожує та нарощує свої війська поблизу кордону з Україною.

“Кризи, з якими ми маємо справу, стають все більш інтенсивними та більш численними, а всілякі проблеми стають проблемами безпеки”, – зазначив Ішингер.

Ця криза — не України, а Росії

У своєму виступі міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Беброк сказала, що нинішня ескалація – це криза не України, а Росії. Тому союзники закликають її негайно відвести свої війська. Заяви Росії про відвід військових у місця постійної дислокації та нібито бажання нарощувати дипломатичні зусилля вона назвала проблиском надії.

Німецька політична діячка, членкиня партії "Союз 90/Зелені", міністерка закордонних справ Німеччини в уряді Олафа Шольца Анналена Бербок. Фото: Associated Press

"Але зараз нам потрібно бачити дії, адже російська загроза досі реальна", – наголосила Бербок.

Вона нагадала, що у разі вторгнення в Україну на Росію чекають економічні втрати: "Санкції будуть безпрецедентними та скоординовані між усіма партнерами. Ми у Німеччині готові заплатити високу ціну в економічному сенсі. Тому всі варіанти є на столі, включно з "Північним потоком-2".

Німеччина може запропонувати Україні тільки шоломи

Коли під час розмовної панелі у Бербок вкотре спитали про поставки зброї Україні, вона послалась на шкоду, якої завдала нацистська Німеччина, і сказала, що тепер її країна не підтримує війну, натомість відіграє роль у дипломатичному врегулюванні.

Читайте також: Німеччина заявила, що передасть Україні 5 тисяч шоломів

"У цьому наша сила, що ми діємо спільно, але маємо різні ролі підтримки. США мають інший урок щодо експорту зброї. Але ми надаємо найбільшу фінансову допомогу, ми є найбільшим донором в Україні для стабілізації економіки", – сказала Бербок.

Міністерка оборони Німеччини Крістіна Ламбрехт під час розмовної панелі на полях конференції підтримала тезу колеги з МЗС. Вона сказала, що не всі партнери мають робити одне й те саме для підтримки України.

"У Німеччині 80% населення схвалюють обмежувальну політику (на постачання зброї — ред.)", – цитує Ламбрехт видання Suddeutsche Zeitung.

Читайте також: Канцлер Німеччини пояснив, чому Україні надали лише захисні шоломи, а не зброю

Про членство України в НАТО поки не йдеться

Це – парадокс, що Росія використовує питання потенційного вступу в НАТО як підставу для розв’язання війни, сказав канцлер Німеччини Олаф Шольц. Адже з його слів, про членство України в Альянсі не йдеться і не йтиметься навіть в осяжному майбутньому.

Німецький політик, член Соціал-демократичної партії, федеральний канцлер Німеччини з 8 грудня 2021 року Олаф Шольц. Фото: Associated Press

"Розміщення понад ста тисяч солдатів навколо України нічим не виправдано. Парадоксально, що для Росії потенційне членство України в НАТО є приводом для війни, адже жодного рішення не передбачається", – сказав Шольц.

Він закликав Росію поважати міжнародно визнані кордони України та її суверенітет.

Викриття планів Росії може попередити напад

Сценарій, що виправдає російське вторгнення до України, вже діє, про це свідчать події останніх двох днів, заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.

Державний секретар США Ентоні Блінкен. Фото: Associated Press

Він пояснив, що зараз Росія створює провокації, щоб самій же на них відповісти, і, зрештою, ввести війська на територію України. На його думку, важливо викрити плани Росії, щоб повернути її до дипломатії.

Читайте також: Путін прийняв рішення про вторгнення в Україну, але "дипломатія завжди можлива — Байден

"Факти такі: попри те, що Росія говорила останніми днями про відведення військ від кордону, цього не сталося. Навпаки, ми бачимо, що до кордону йдуть додаткові сили, в тому числі передові, які будуть частиною будь-якої агресії. Тому ми повинні бути надзвичайно пильними", – зазначив держсекретар США.

Застереження Блінкена підтвердив й генсек НАТО Єнс Столтенберг, який сказав, що Росія не відводить військ від українських кордонів, як обіцяла, а навпаки нарощує. І до того ж створює приводи для вторгнення в Україну.

Прем'єр-міністр Норвегії у 2000–2001 роках і 2005–2013 роках, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Фото: Associated Press

"Ми бачили деякі спроби, бачили дуже небезпечні ситуації. А також те, що ми бачимо, що відбувається зараз, лише наповнює картину занепокоєння, що вони намагаються створити привід для вторгнення", – сказав Столтенберг.

Вірогідність війни у Європі – дуже реальна

Загроза війни у Європі дуже реальна, на її тлі трансатлантичні союзники мають об’єднатися, сказала під час розмовної панелі віцепрезидентка США Камала Гарріс.

Віцепрезидентка США Камала Гарріс і канцлер Німеччини Олаф Шольц (праворуч) на Мюнхенської конференції з безпеки-2022. Фото: Associated Press

"Сьогодні Сполучені Штати, наші союзники й партнери ближчі одне до одного. Сьогодні ми чітко усвідомлюємо свою мету, і сьогодні ми ще більш впевнені у своєму баченні. Не можна недооцінювати нашу силу, адже вона полягає в єдності", – наголосила вона.

США не надсилатимуть свої війська для захисту України, але посилюватимуть східний фланг НАТО перед обличчям російської загрози.

“Фактично разом, ми вже зробили кроки для посилення нашого стримування та колективної оборони”, – сказала Гарріс.

Якщо Росія вирішила вторгнутися, то прорахувалась

З доволі потужною промовою на підтримку України виступив британський прем’єр Борис Джонсон. Він сказав, що коли західні лідери та міністри приїжджали до Києва, то запевняли у своїй підтримці, але у нинішній ситуації це втрачає сенс.

Британський політик, колишній журналіст, прем'єр-міністр Великої Британії із 2019 року Борис Джонсон. Фото: Associated Press

"У той самий момент, коли їхній суверенітет і незалежність під загрозою – ми просто відвернулися", – сказав британський прем’єр.

Якщо РФ вирішила напасти, то прорахувалась, адже тоді загиблих російських солдатів оплакуватимуть їхні батьки, а держава та бізнес зазнає нищівних збитків. Спільний пакет санкцій розробили Великобританія, США, Канада та Євросоюз.

Читайте також: Обмежать торгівлю у доларах і фунтах. Британія і США підготували додаткові санкції проти РФ

"Ми запровадимо санкції проти російських осіб і компаній, які мають стратегічне значення для російської держави. Ми зробимо неможливою їхню участь на лондонських ринках капіталу. І відкриємо матрьошки російських компаній і російських організацій, щоб знайти кінцевих бенефіціарів всередині", – заявив Джонсон.

Міністерка закордонних справ Сполученого Королівства Елізабет Трасс уточнила й інші обмеження, що чекають на росіян: "Ми позбавимо олігархів можливості рухати свої гроші по всьому світу. Ми зупинимо їхні подорожі та ускладнимо для російських компаній доступ до наших ринків капіталу. І ми збираємося ускладнити для Росії доступ до ринків суверенних боргів".

Китай підтримує суверенітет України

Китай, який є союзником Росії, підтримує територіальну цілісність будь-якої країни, Україна не є винятком, сказав міністр закордонних справ КНР Ван Ї.

Китайський дипломат, міністр закордонних справ КНР з березня 2013 року Ван Ї. Фото: Associated Press

“Суверенітет, незалежність і територіальну цілісність будь-якої країни слід поважати і захищати. Бо це базова норма міжнародних відносин. Це відповідає цілям і принципам Статуту ООН і послідовній позиції китайського уряду”, – сказав Ван Ї.

Водночас Китай підтримує Росію в її вимогах, щоб НАТО не розширювалася на Схід.

"Ми завжди віримо, що Холодна війна давно закінчилась. НАТО було продуктом епохи Холодної війни. А зараз ми повинні дивитися на поточну ситуацію та адаптувати НАТО. Якщо буде продовжувати експансія на Схід, чи це справді гарантуватиме мир в Європі? Я вважаю, що це питання, над яким наші друзі в Європі мають серйозно подумати", – сказав китайський міністр закордонних справ.

Ван Ї додав, що Китай бачить вирішення українського питання у виконанні Мінських домовленостей і нагадав, що цей шлях підтримують Євросоюз та США: "Якщо це так, то чому всі сторони не можуть сісти разом, щоб детально обговорити та підготувати дорожню карту та графік виконання цієї угоди? Я вважаю, що це те, на чому повинні зосередитися всі сторони. Замість того, щоб підвищувати напруженість, розпалювати паніку чи трубити про ризик війни".

Україна не буде буфером між Заходом та РФ

Українського президента Володимира Зеленського на Мюнхенській безпековій конференції вітали стоячи та оплесками.

Володимир Зеленський під час Мюнхенської безпекової конференції-2022. Фото: Associated Press

У своїй промові він закликав світ припинити заспокоювати Росію, а перейти до реальних дій. Він нагадав, що Україна відмовилася від третього у світі ядерного потенціалу в обмін на гарантії безпеки.

"І сподіваюсь ніхто не думає про Україну як зручний і вічний буфер між Заходом і РФ. Цього не буде, цього ніхто не допустить. Інакше буде питання – хто наступний? Держави НАТО змушені будуть захищати одна одну? Хочеться вірити, що Північноатлантичний договір і стаття 5 будуть дієвішими, ніж Будапештський меморандум”, – сказав Зеленський.

Президент наголосив, що Україна "вчетверте й востаннє" скликає проведення консультацій у межах Будапештського меморандуму. Якщо вони знову не відбудуться або за їх результатами не буде гарантій безпеки, то Україна вважатиме, що меморандум не працює: "Ми будемо захищати свою землю, маючи підтримку партнерів чи не маючи. Надають нам сотні одиниць сучасної зброї чи п'ять тисяч шоломів. Ми цінуємо будь-яку допомогу, але всі мають розуміти – це не благодійні внески, про які Україна має просити чи нагадувати".

Що відомо

  • Удень 18 лютого бойовики "Л/ДНР" заявили, що починають масову евакуацію та закликають жителів окупованих територій виїхати до РФ, зокрема в Ростовську область. Ватажок "ДНР" Пушилін заявив, що "ситуація йде до війни". За його словами, евакуювати незаконна влада планує жінок, дітей та старших людей. Чоловіків 18-55 років не випускатимуть.
  • Починаючи з листопада 2021 року, на кордоні України та Росії зосереджуються російські війська. За даними Києва та західних країн, чисельність підрозділів РФ сягає понад 130 тисяч. Сполучені Штати припускають, що вторгнення на українську територію може відбутися будь-якої миті. Розвідка Естонії говорить про другу половину лютого 2022 року.

Читайте також

Загроза військового вторгнення Росії та що відбувається на Донбасі. Онлайн

У "ДНР" і "ЛНР" оголосили евакуацію у РФ: що відбувається на Донбасі та що про це кажуть місцеві

Морські навчання РФ перекривають українські шляхи. Чи загрожує це економічною блокадою і вторгненням

Росія хоче визнати самопроголошені "ДНР" і "ЛНР". Як на це реагують політики України і світу

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Топ дня

Вибір редакції