17 лютого відбулось засідання Ради безпеки ООН щодо Мінських угод, яке скликала Росія. Напередодні Україна звернулася до Радбезу з проханням обговорити також постанову Держдуми РФ про визнання незалежності так званих "Л/ДНР".
За підсумками засідання Франція, Німеччина та ще чотири європейські країни закликали Росію в ООН не визнавати самоназвані "ДНР" та "ЛНР".
Суспільне транслювало наживо засідання, також наводимо основні тези спікерів.
Заступник постійного представника США при ООН Розмарі Ді Карло заявив, що напруженість довкола України досягла максимального рівня з 2014 року, а виконання Мінських угод опинилося в безвиході.
"Чинна ситуація є надзвичайно небезпечною. Ми підтримуємо усі зусилля включно з тими, що підтримує генсекретар ООН. На жаль, за цей час не було прогресу по впровадженню Мінських угод", – додав він.
Спеціальний представник чинного голови ОБСЄ в Україні та у Тристоронній контактній групі (ТКГ) посол Мікко Кіннунен зазначив, що ситуація на Донбасі та довкола Мінських угод ускладнюється через повідомлення про обстріли в Луганській області поруч із лінією розмежування: "Необхідно встановити точні факти, що сталося і уникнути ескалації", – додав він.
Голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) Яшар Халіт Чевік заявив, що ОБСЄ не має доступу до всіх ділянок на Донбасі: "Мушу зазначити, що свобода пересування спеціальної моніторингової місії зазнавала перешкод, і це лише погіршилося в минулий рік. Місія була висвітлена у негативної світлі, й були навіть залякування працівників. Були тимчасові блокади, сталість роботи місії під загрозою, немає операційної незалежності та свободи у роботі", – заявив він.
Під час засідання виступила скайпом Тетяна Монтян правознавиця, блогерка. Відома проросійськими поглядами. – вона повторила тези російської пропаганди про "загрозу НАТО". Окрім того, представники РФ поширили серед членів Ради безпеки ООН матеріали про нібито злочини українських військових на Донбасі "із застосуванням заборонених методів війни".
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Росія планує створити привід для нападу на Україну: "Це може бути насильницька подія в Україні або якесь звинувачення проти українського уряду. Це може бути сфабрикований терористичний акт, викриття братських могил, напад на цивільне населення, фейковий або справжній напад за допомогою хімічної зброї. Росія може описати цю ситуацію як етнічну чистку або геноцид", – сказав він і додав, що протягом кількох останніх днів російські медіа уже почали поширювати ці звинувачення для того, щоб скласти підвалини для виправдання потенційної війни.
"У відповідь на ці провокації російський уряд може заявити про те, що вони захищають російське населення і таким чином може початися напад. Російські ракети та бомби можуть почати літати над Україною. Кібератаки також призведуть до порушення роботи українських установ, після того російські танки та військові зможуть вразити по ключових елементах інфраструктури", – додав він.
Британський міністр з питань Європи та Північної Америки Джеймс Клеверлі заявив, що Британія рішуче засуджує пропозицію Держдуми РФ про визнання незалежності "Л/ДНР": "Ми засуджуємо дії Держдуми РФ, яка запропонувала президенту Росії визнати незалежність Луганського та Донецького регіонів", – сказав Клеверлі.
На його переконання, це "безпосередньо порушуватиме Мінські угоди та повинно бути відкинуте російською владою, відповідно до взятих нею зобов’язань".
Визнання Російською Федерацією самоназваних "ДНР" та "ЛНР" рівнозначне виходу Москви з Мінських угод, заявив постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.
"Росії не вдасться замаскувати російські окупаційні адміністрації на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей як «незалежні утворення» або свою власну участь як сторони збройного конфлікту на Донбасі", – сказав постпред.
Якщо президент Росії схвалить постанову Держдуми, "це матиме набагато ширші, руйнівні наслідки для міжнародного порядку, заснованого на правилах, та архітектури глобальної безпеки", підкреслив Кислиця. У Росії є вибір, зауважив він, "стати на шлях деескалації і дипломатичного діалогу або випробувати рішучу консолідовану відповідь міжнародного співтовариства".
Він нагадав, що така сама схема була реалізована у 2008 році, коли звернення Державної думи до президента Росії "про необхідність визнання Республіки Південна Осетія і Республіки Абхазія" передувало відповідному президентському указу.
Саме тоді "м'яка і слабка реакція ООН" призвела до окупації частини території Грузії, зазначив постпред України.
Читайте також: Росія хоче визнати самопроголошені "ДНР" і "ЛНР". Як на це реагують політики України і світу
Держдума Росії 15 лютого проголосувала за звернення до Володимира Путіна про необхідність визнання самопроголошених “ДНР” та “ЛНР”. За процедурою, протягом 30 днів президент Росії може схвально відповісти на звернення і підписати указ про визнання.
Читайте також: Загроза військового вторгнення Росії в Україну. Оновлення