Перейти до основного змісту

Законопроєкт про перехідний період для Донбасу: чому відкликали та до чого тут Мінські угоди

. Український військовослужбовець на передовій позиції в Луганській області, 29 січня 2022 року. Фото: Associated Press

10 лютого в Берліні має відбутися  зустріч радників лідерів "нормандської четвірки". Друга за останні два тижні. І вдруге напередодні перемовин постає питання — чи пов’язане відкликання з ВР законопроєкту "Про засади державної політики перехідного періоду" з Мінськими угодами, які обговорюються в "нормандському форматі"? Суспільне зібрало, що відомо про законопроєкт і чому він не вписується в Мінські угоди.

Законопроєкт "Про засади державної політики перехідного періоду"

Офіційно документ створили після указу президента Володимира Зеленського про активізацію мирного врегулювання на Донбасі. Серед лобістів та авторів документу — нинішній міністр оборони Олексій Резніков, який раніше очолював Міністерство з питань реінтеграції. Він наголошував: закон буде рамковим.

В ньому Україна вперше сформулювала умови та правила, за якими має намір відновлювати контроль над окупованими територіями. Цей закон, за словами розробників, мав би вирішити основні проблеми, які постали перед мешканцями окупованих територій й знизити напругу на лінії зіткнення. Очікувалося, що законопроєкт встановить політику та принципи. Які саме?

  1. РФ — це "держава-агресор" та "держава-окупант", на непідконтрольних Україні територіях діють "окупаційні сили РФ".
  2. Тимчасово окуповані території — це "частини території України, в межах яких окупаційні сили, окупаційні адміністрації Російської Федерації встановили та здійснюють контроль".
  3. Примусове чи автоматичне набуття мешканцями окупованих територій громадянства Росії не може бути підставою для позбавлення громадянства України, але таке російське громадянство не визнаватиметься.
  4. Все майно після деокупації повертається власникам, які володіють ним за українськими законами. Також Україна отримає права власності на об’єкти окупаційних сил, що створені після початку тимчасової окупації.

Окрім того, автори визначають, як працюватиме місцева влада у перехідний період і після звільнення територій, описують проведення виборів, референдумів, люстрації і компенсації матеріальних збитків, заподіяних війною. Хочуть заборонити українським депутатам взаємодію з органами окупаційної влади та пропонують визнавати певну інформацію з документів, виданих у самопроголошених республіках. Наприклад, дані зі свідоцтва про народження.

Висновки Венеційської комісії

Україна передала документ для оцінки відповідності стандартам Ради Європи. 18 жовтня 2021 року Венеційська комісія оприлюднила висновок. Критики було багато. Експерти зауважили, що "проєкт більше нагадує політичні вказівки, ніж нормативно-правовий акт". Запропонували попрацювати з відповідністю положень міжнародному праву. Наприклад, у питанні відповідальності за кримінальні правопорушення, які вчинили у зв’язку з тимчасовою окупацією.

Також звернули увагу, що люстрація має відбуватись за міжнародними стандартами. Запропонували зробити чіткішим план підтвердження документів, виданих на тимчасово окупованих територіях. Зрештою європейські експерти рекомендували зосередитись більше на "людиноцентричній", аніж антиросійській політиці.

Альона Луньова, менеджерка з адвокації центру прав людини ZMINA, каже, під час обговорення документу громадськими та правозахисними організаціями від самого початку до нього було багато зауважень. І вони залишились, розповідає вона. Висновок Венеційської комісії стосовно політичної декларативності тексту не був несподіваним.

Експертка зазначає, наразі є потреба в більш конкретних визначеннях деяких положень. Йдеться і про люстрацію людей, долучених до виконання так званих державних функцій на окупованих територіях, і про визнання документів, які видані незаконними органами влади, та заміну їх на документи державного зразка.

"Він дійсно, дуже політизований. За 8 років війни у мешканців окупованих територій, у прифронтової зони є багато проблемних питань, які на законодавчому рівні ще не врегульовані. Ми зараз не маємо нормальної процедури отримання документів про народження, смерть, шлюб, розлучення, що відбулися на окупованих територіях. І це — реальний запит, на який варто було б відповісти і зробити норми, які дозволять ці речі вирішити. Сам підхід був не системний, а декларативний. Тому я не розумію, що ми втратили, якщо закону немає”, — коментує Луньова.

За два місяці в уряді повідомили, що робота над документом триває, працюють не тільки над зауваженнями "Венеційки", а й громадських організацій і міжнародних партнерів. Віцепрем’єрка Ірина Верещук пояснила, що міністерство проводитиме додаткові консультації і вони триватимуть до весни. При цьому законопроєкт залишався внесеним на розгляд парламенту.

Відкликання "плану" деокупації та перемовини з РФ

У Кремлі одразу заявили, що законопроєкт порушує Мінські угоди.

"Якщо його ухвалять, Київ тим самим проголосить вихід із мінського комплексу заходів", — звучить одна з останніх заяв Сергія Лаврова, глави МЗС Росії.

Документ дійсно має розбіжності з Мінськими угодами, вважає політолог Ігор Петренко.

"Мінські домовленості передбачають своє законодавство. Це особливий порядок самоврядування, це питання внесення змін в Конституцію", — пояснює він у коментарі Суспільному.

Як приклад Петренко наводить амністію: в Мінських угодах йдеться про повну амністію, проте в проєкті закону про перехідний період принципи амністії базуються на міжнародних конвенціях. Це означає, що військові злочини, катування мають бути покарані.

Петренко вважає, що цей закон є інструментом, який українська влада використовує, аби домогтися діалогу та перемовин:

"Кабінет Міністрів подає відповідний законопроект. Це викликає обурення на Донбасі. Україна каже: ну, о’кей, ви хочете якогось просування, не хочете, щоб ми ухвалювали? Ну давайте тоді проведемо зустріч на рівні бодай політичних радників. Або краще на рівні лідерів (країн, — ред.), і тоді ми зможемо обговорити".

Документ відкликали з парламенту 24 січня. Віцепрем'єрка, міністерка з питань реінтеграції окупованих територій Ірина Верещук стверджувала, що так зробили тому, що законопроєкт все ще допрацьовують.

За два дні, 26 січня, відбулись перші з 2019 року перемовини в "нормандському форматі". Глава Офісу президента Андрій Єрмак зв'язок між ними та відкликанням документа заперечував. Але голова фракції у ВР "Слуга народу" Давид Арахамія визнав: законопроєкт "не дуже узгоджується з нашим "нормандським форматом"".

Підтвердила цю версію і заява президента Франції Еммануеля Макрона, яку він зробив 7 лютого після зустрічі з Володимиром Путіним: "Ми вітаємо зусилля президента Зеленського, конкретні обов'язки, які він взяв на себе в рамках "нормандського формату". Мова йде про відкликання закону, який не відповідає Мінським угодам і президент Путін це згадав".

Вже наступного дня Макрон зустрівся з Володимиром Зеленським в Києві. Голови держав підтвердили — нова "нормандська зустріч" відбудеться за планом, 10 лютого, в Берліні.

Речник президента Сергій Никифоров, якого попросили дати роз’яснення щодо заяви Макрона, визнав: одне не скасовує іншого. За офіційною позицією, відкликання закону не пов’язане з нормандським форматом. Але це може влаштовувати учасників перемовин.

Читайте також

Заборона роботи з банками та експорту технологій. Які санкції готують Росії у разі нападу на Україну

"Нічого для Росії не мине без наслідків, це не Крим-2" — Сікорський

"Підтримувати всіма можливими способами". Що кажуть західні політики про допомогу Україні

"Українці мають виступати спільно" — Блінкен про агресію РФ, Україну в НАТО, суди й Порошенка

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.

Топ дня
Вибір редакції