Автономія ВНЗ, академічна доброчесність та розвиток науки: що змінюється в системі освіти

Ілюстративне фото, Unsplash

Восени у Міністерстві освіти і науки України визначило умови прийняття на навчання абітурієнтів для здобуття вищої освіти у 2022 році. Ці умови, за невеликими винятками, є обов’язковими для вищих навчальних закладів, закладів фахової передвищої освіти та наукових установ. Українське радіо поспілкувалося з Юрієм Рашкевичем, доктором технічних наук, членом Національного агентства кваліфікацій та Національної команди експертів з реформування вищої освіти про реформування вищої освіти за стандартами Болонського процесу та імплементацію Закону "Про вищу освіту".

Про Болонську систему

Україна долучилася до Болонського процесу у 2005 році, хоча фактично Україна розпочала рух в цьому напрямку задовго до 2005 року.

"Основною його метою є гармонізація освітянських систем та створення єдиного європейського простору вищої освіти, де освітні кваліфікації, дипломи є зрозумілими та якісними", — каже доктор Рашкевич.

Експерт каже, що один з міфів про Болонський процес – те, що він щось нав’язує та стандартизує. Насправді ж, він лише задає певні напрямки розвитку, тренди та враховує унікальність кожної національної системи освіти.

“Основне, на чому Україна зосередила увагу в перші роки в рамках Болонського процесу — це запровадження кредитно-трансферної системи. Також взяли сучасний європейського зразка додаток до диплома, адже наші додатки були інформаційно біднішими", — каже доктор Рашкевич.

Крім того, Україна зайнялася розбудовою зовнішньої системи забезпечення якості освіти, якої раніше не існувало. Зокрема, було створено та імплементовано Національну рамку кваліфікацій. Ключовим питанням, на думку доктора Рашкевича, стала розбудова університетської автономії на всіх рівнях.

"Всі ці речі знайшли своє відображення в новому законі про вищу освіту 2014 року. Він вже вісім років перебуває на стадії імплементації, і ми ще далекі від того, щоб досягнути всього, що передбачено цим законом”, — пояснив експерт.

Експерт вважає, що надалі перед системою освіти в Україні стоїть завдання імплементації закону про вищу освіту, адже навіть після 7 років його дії, він досі випереджає реалії.

"Закон є дуже прогресивним і ще дотепер випереджає реалії. Зокрема, нам слід й надалі розбудовувати автономію закладів вищої освіти на всіх рівнях. Також треба здійснювати подальше впровадження академічної доброчесності і в освіту, і в наукові дослідження. Також дуже важливим є створення національної системи кваліфікацій і налагодження співпраці освіти з ринком”, — каже доктор Рашкевич.

Основні освітні тренди в межах Болонської системи на європейському рівні задаються на конференціях країн-членів Болонського процесу.

“Зокрема, можна говорити про запровадження широких інновацій в освіту, інклюзивність, поглиблення розширення міжнародної співпраці і посилення ролі освіти в досягненні цілей сталого розвитку ООН", — каже експерт.

Саме тому, коли почалася пандемія, низка європейських освітніх інституцій звернулися до країн із закликом не зменшувати видатків на освіту.

"Тому що економія на освіті — це стратегічний програш в розвитку регіону і окремої держави", — зазначив член Національної команди експертів з реформування вищої освіти в Україні.

Про національну рамку кваліфікацій

Як каже доктор Рашкевич, Національна рамка кваліфікацій — це інструмент впорядкування системи освітніх кваліфікацій в країні.

"Цей інструмент можна використовувати для проєктування, порівняння чи визнання освітніх програм, для гармонізації освітніх програм та професійних стандартів", — каже експерт.

Рамка кваліфікацій, за словами Юрія Рашкевича, в межах національної системи освіти встановлює вимоги до освітніх програм різного рівня. Натомість на міжнародному рівні вона дозволяє порівнювати освітні кваліфікації у різних країнах з метою взаємного визнання дипломів.

“Наприклад, до нас приходить фахівець з Польщі з дипломом ліцензіата. Ми не знаємо, що таке ліцензіат, адже в нас такого ступеня немає, але нам треба визнати його навчальні досягнення. Ми дивимося в польській національній рамці кваліфікацій, якому рівню це відповідає. Й так ми дізнаємось, що польський ліцензіат — це менш-більш еквівалент нашого бакалавра”, — розтлумачив експерт.

Читайте також

Уряд затвердив порядок присудження наукового ступеня доктора філософії: що зміниться

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!