Чи закриються "двері НАТО". Підсумки переговорів в Брюсселі

Генсек НАТО Єнс Столтенберг, 12 січня 2022 року, Брюссель. Фото: АР

Саміт Альянсу з Росією тривав у штаб-квартирі НАТО в столиці Бельгії понад чотири години в закритому форматі. З одного боку — представники 30 країн країн-учасниць НАТО на чолі з генеральним секретарем Єнсом Столтенбергом. З іншого — "двоглава" російська делегація з дипломатів і військових під керуванням двох заступників міністрів – оборони Олександра Фоміна і закордонних справ Олександра Грушка.

Останній назвав переговори "дипломатичним тріатлоном": в Брюсселі відбувся вже другий їхній етап після двосторонньої зустрічі РФ зі США 10 січня в Женеві і напередодні віденського спеціального засідання ОБСЄ 13 січня. Однак і російська сторона, і представники НАТО, і заступниця держсекретаря США Венді Шерман підтвердили, що брюссельський раунд був виключно "глибоким і відвертим". Сторони почули одна іншу, стали остаточно зрозумілими їхні принципи, позиції, наміри і бажання. Але як розвиватимуться події навколо України, скупчення російських військ біля кордонів якої і стало поштовхом для початку цих дипломатичних змагань на найвищому рівні?

Привід для обережного оптимізму є у позиції учасників Північного альянсу. За словами Столтенберга, жодна з тридцяти країн не збирається поступатися тим, що він назвав фундаментальними засадами військово-політичного блоку. І найперше це принцип "відкритих дверей": "Говорячи про членство, всі союзники об'єднані щодо головного принципу, що кожна нація має право обирати свій власний шлях. І це записано в статуті. Союзники погоджуються, що тільки Україна і 30 союзників можуть вирішити, коли Україна готова (до вступу в НАТО). Росія не має права вето щодо того, чи стане Україна членом НАТО". Генеральний секретар заявив: країни мають право захищати власних союзників і партнерів, і Альянс не збирається влаштовувати компроміс з Росією, нехтуючи суверенітетом європейських держав.

Йдеться про стійкий намір Кремля перебудувати систему безпеки в Східній Європі. На необхідності нових принципів до її складових через "значне погіршення безпекового ландшафту" наполягав заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Грушко. За його словами, розширення НАТО на схід, яке триває з 90-х років минулого століття, направлено "для проєкції сили в бік Росії". Це, на думку Кремля, треба не лише припинити, але й "відкотити" конфігурацію Альянсу до ситуації станом на 1997 рік, коли Росія та НАТО підписали Основний акт, в якому сторони підтверджували, що не розглядають одна одну як супротивників, створюючи механізм для спільних дій та консультацій.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг (в центрі) та заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко (третій праворуч) у штаб-квартирі НАТО 12 січня 2022 року. АР

Через два роки до НАТО вступили Польща, Угорщина та Чехія. У 2004 році до складу Альянсу були прийняті Болгарія, Румунія, Словенія, Словаччина, Латвія, Литва та Естонія. А з 2009 до 2020 року до них приєдналися Албанія, Хорватія, Чорногорія та Північна Македонія. У Кремлі вважають це порушенням договору. Росіяни наполягають на "нерозміщенні" військових сил і озброєння НАТО в усіх країнах Європи, де НАТО не було присутнім 24 роки тому. З точки зору російської сторони, такі міри мають значно покращити безпеку в Східній Європі за принципом "менше військ — менше ризику".

"Раніше Балтійський регіон був одним з найбезпечнішим в світі, а тепер наші пасажирські літаки бояться літати, ризикуючи зіткнутися з американськими літаками-розвідниками, які інспектують наші кордони", — скаржився на ситуацію журналістам Олександр Грушко після саміту на брифінгу в російському посольстві в Бельгії.

За словами Столтенберга, анексія Криму і розв`язування війни на сході України Росією призвели до додаткового нарощування сил НАТО на східному фланзі.

"Зараз Росія має військову силу в Грузії, Україні, Криму, а також в Молдові. Ці сили викликають стурбованість уряду цих країн. Їх туди не запрошували! Від Росії ми вимагаємо відвести ці сили та поважати кордони всіх країн, і для безпеки й миру в Європі це необхідно. Ми не збираємося йти на компроміс щодо основних принципів", — заявив генеральний секретар під час власного брифінгу. І додав, що Україна — суверенна держава, яка має право на самооборону, і вона є партнером НАТО. І зараз головною вимогою до Росії від НАТО є припинення нарощування військ і деескалація біля українських кордонів.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг із заступником міністра закордонних справ Росії Олександром Грушком, 12 січня 2022 року. АР

Російський дипломат в Брюсселі фактично відповів, чого добивається Кремль, створюючи умови для широкомасштабної агресії проти України.

"Загроза Україні — сама Україна. Справа у виконанні Мінських домовленостей: як виконають їх, покращиться ситуація з питаннями безпеки", — заявив заступник міністра закордонних справ РФ. І закликав "західних партнерів" доєднатися до тиску на Україну для владнання конфлікту на Донбасі на російських умовах. Більш того, Росія вимагатиме від НАТО юридичних гарантій, що ані Україна, ані Грузія не стануть членами альянсу.

Такі вимоги не є прийнятними для НАТО – навіть свою промову після саміту Столтенберг почав з того, що альянс підтверджує політику "відкритих дверей" НАТО і право для кожної нації обирати свої власні схеми щодо безпеки. Однак Столтенберг анонсував, що обидві сторони погодили необхідність зустрічатися в різних форматах, зокрема для збільшення взаємного контролю за озброєнням, прозорості військових навчань і задля запобігання кібератак. Він навіть не виключив, що Росія і НАТО знову відкриють власні представництва в Москві і Брюсселі.

Про графік майбутніх переговорів сторони ще не домовилися.

Паралельно з цим країни-члени НАТО шукають механізми, які б змогли стримати Росію від прямої військової агресії проти України. "Якщо Росія й далі буде вторгатися в Україну, це матиме значні витрати та наслідки, які значно перевищують ті, з якими вона зіткнулася у 2014 році, – заявила в штаб-квартирі НАТО заступниця держсекретаря США Венді Шерман. – На зустрічах з нашими європейськими партнерами ми обговорювали нашу спільну роботу і з G7, щоб підготувати скоординовані економічні заходи, які призведуть до серйозних наслідків для економіки та фінансової системи Росії". Зокрема Шерман розповіла про переговори з Німеччиною: якщо відбудеться агресія, "газ по трубі не піде".

У сенаті США, як повідомляє видання The Washington Post, підготували новий пакет санкцій, які направлені проти високопоставлених російських військових, чиновників, зокрема і президента Путіна. А також проти низки банків та можуть обмежити в РФ систему міжнародних платежів SWIFT. Яку "відповідь" готуватиме РФ — невідомо. Раніше депутат Державної Думи Казбек Тайсаєв заявив, що фракція КПРФ підготувала постанову для внесення у Держдуму про офіційне визнання проросійських угруповань "ДНР" і "ЛНР".

Увечері 13 січня вже у Відні на засіданні ОБСЄ відбувся третій етап перемовин між Росією та Заходом щодо України. США ще раз підтвердили свою позицію щодо вступу України в НАТО, а представник РФ — постпред при Організації Олександр Лукашевич — зазначив, що Росія знову не отримала "адекватної відповіді чи якоїсь реакції" на свої пропозиції щодо "гарантій безпеки".

Зазначимо, що минулого року Росія обмежила роботу спостережної місії ОБСЄ на російських прикордонних пунктах пропуску "Гуково" і "Донецьк", які межують з непідконтрольними територіями України. Під питанням доля місії ОБСЄ в Донецьку і Луганську, представників якої декілька разів блокували представники проросійських формувань. Звісно, припинення роботи спостерігачів може значно погіршити ситуацію в зоні конфлікту на сході України.

Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!