"Нічого не вирішуватиметься без України". Експерти розповіли про перемовини між Байденом та Путіним

Ексклюзивно
Зустріч президента США Дж. Байдена з президентом РФ В. Путіним у Женеві, Швейцарія, 16 червня 2021 року. Фото: AP.

У четвер, 30 грудня, відбулася телефонна розмова між президентом США Джозефом Байденом та президентом РФ Володимиром Путіним. Про що говорили глави двох держав та чого очікувати Україні від цих перемовин, Суспільному розповіли керівниця безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест та експерт Українського інституту майбутнього Ілля Куса.

Про що говорили глави США та РФ

За словами експертки, перші інформаційні повідомлення, як з Москви, так і з Вашингтону, свідчать про те, що обидва президенти першочергово спілкувалися про безпеку в Європі, скупчення російських військ на кордоні з Україною, а також домовлялися про наступну зустріч, яка, за попередньою інформацією, була запланована на 10 січня 2022 року, але відбудеться 9 січня.

"Зустріч буде проведена не на рівні президентів, а на рівні їхніх представників", – зауважила Ганна Шелест.

Вона зазначила, що також президенти обговорювали можливу зустріч у форматі ОБСЄ.

"Тому що в контексті розмов про європейську безпеку, без країн-партнерів жодні домовленості, що стосуються їх, прийматися не будуть, — на цьому наполягає США. Ця ж позиція стосувалася й України — її безпекової ситуації та скупчення військ на кордонах", – пояснила Шелест.

За словами експертки, при цьому президент Байден розглядає два шляхи вирішення ситуації щодо України.

"По завершенню телефонної розмови між Байденом та Путіним, радник із нацбезпеки США у своєму коментарі заявив, що США фактично окреслили два шляхи розв’язання українського питання: дипломатичний — у ході запланованих січневих переговорів, або ж США будуть готовими застосувати серйозні засоби (у тому випадку, якщо російська сторона піде на недипломатичне розв’язання питання, тобто військове)", — розповіла вона.

Водночас Ілля Куса звернув увагу на те, що офіційні коментарі щодо перемовин, оприлюднені США та Росією, загалом схожі, однак у них простежуються різні акценти.

"В Росії акцент зробили на питанні нерозміщення американцями ударних наступальних систем озброєння на території України, і таким чином подали телефонну розмову як тактичну дипломатичну перемогу Путіна, ніби то він вибив у Байдена поступки по одному зі своїх принципових питань", – зауважив експерт.

Водночас США підкреслили, наскільки Байден готовий рішуче протидіяти можливій ескалації з боку Росії на території України, зокрема, шляхом запровадження антиросійських санкцій.

"Але, звісно, в заяві Білого Дому також було про те, що, мовляв, Байден погодився, що в деяких питаннях з Росією вони можуть дійти згоди, а в деяких – навряд чи. Тобто, це збігається з заявою Росії, яка більш відверто написала, про, зокрема, ось ці системи озброєння", – додав Ілля Куса.

Про що говорили в контексті України

За словами Ганни Шелест, хоча раніше вже було заявлено, що у випадку воєнної агресії США не залишаться осторонь, для України ця інформація не є стовідсотково точною.

"Було повідомлення про те, що другий "недипломатичний спосіб" розв’язання питання є зосередженим на стримуванні, у тому числі серйозною ціною та наслідками, якщо Росія вирішить здійснити подальше вторгнення в Україну", — наголосила експертка.

За її словами, ця розмова була швидше підготовчою для того, щоби окреслити певні позиції, які передусім стосуються політики США-Україна:

  1. Нічого про Україну не вирішуватиметься без України;
  2. Скупчення російських військ біля кордонів України не є тим методом, на який клюнуть США, щоби виконати всі вимоги РФ.
  3. Питання європейської безпеки вирішуватимуться не на двосторонніх перемовинах США-РФ, а лише із залученням ОБСЄ чи НАТО.

Про тиск РФ щодо вступу України до НАТО

Як зазначила Ганна Шелест, принципова позиція країн Заходу полягає в тому, що Росія не має права чинити тиск на Україну у питаннях вступу до складу Північноатлантичного альянсу.

"Станом на сьогодні позиція США, генерального секретаря НАТО та лідерів європейських держав є такою, що питання вступу України до НАТО не є в компетенції Російської Федерації. Його першочергово вирішуватимуть самі союзники, а також це безпосередньо є право самої України — вирішувати, з ким вона хоче бути", – наголосила експертка.

За її словами, ця позиція є вкрай важливою, хоч вона і не говорить про те, чи стане зрештою Україна членом НАТО.

"Але вона є тим лакмусовим папірцем, який чітко позначає — "А хто саме буде визначати — буде Україна членом НАТО чи не буде?" Якщо Україна не стане членом НАТО, це відбудеться не тому, що РФ тисне, а тому, що таке рішення прийме сама Україна, або з якихось причин у певний момент так вирішать союзники", – зазначила Шелест.

Як зауважила експертка, водночас слід розуміти, що не всі однозначно дивляться на безпекову ситуацію, яка склалася в Україні.

"У НАТО прописано, що країна — новий член НАТО має додавати до європейської трансатлантичної безпеки. Якщо хтось із країн вирішить, що Україна не "додає", а навпаки — послаблює, то це може стати причиною неприйняття. Але тут було важливо продемонструвати Путіну, що не його шантаж, заяви та війська є важелем, які впливають на це рішення", — заявила Ганна Шелест.

Ілля Куса зауважив, що ані США, ані Росія не згадували про НАТО у своїх заявах.

"Я думаю, що це питання буде обговорюватися 10 січня, але я не очікую тут великого прориву. Одна справа, що країни заходу скажуть, окей, не буде розширення НАТО на схід і не може бути без Росії, бо, як відомо, вступ в НАТО був заблокований ще у 2008 році, і з того часу нічого не змінилося. Але інша справа зробити те, що хоче Росія – це підписати якийсь формалізований договір про гарантії нерозширення альянсу, це звісно буде заходу складніше. Скоріш за все вони на це не підуть", – вважає експерт.

Чому РФ ініціювала перемовини

Той факт, що ініціатором цих перемовин був саме Володимир Путін, є дуже показовим, зазначила експертка.

"Він певною мірою підкреслює те, що США почувають себе більш впевнено, а РФ втрачає терплячість. Путін зрозумів, що вони дуже високо підняли ставки, скупчуючи війська. Після цього вони їх ще раз додатково підняли, демонструючи чернетки договорів, що є безпрецедентно в міжнародній практиці".

Відтак Росії довелося вдаватися до певних дій.

"Вони очікували, що напередодні свят США можуть бути більш поступливими, або ж легко згодитися на перемовини. Тому для пропаганди Путіна, для того, щоби продемонструвати всередині країни, що він є могутнім і з ним рахуються у світі, вони навіть пішли на те, щоби ініціювати таку розмову. Щоби не вийшло так, що світ просто проігнорував ці договори з безпеки, які РФ продемонструвала", – переконана Шелест.

За її словами, ставки, які робила РФ впродовж останнього місяця, є результатом неотримання бажаної світової реакції на російську політику шантажу.

"Для РФ логіка тих дій, які ми спостерігали впродовж останнього місяця, є поверненням до жорстких часів Радянського Союзу. Вони хотіли б продемонструвати себе як певну реінкарнацію СРСР, коли всі світові справи можуть вирішуватися лише за участі СРСР та США. Те що пропозиції щодо європейської безпеки та НАТО вони відмовилися відправляти європейцям, а натомість відправили лише американцям, є чітким свідченням такої політики", – зауважила експертка.

Тому перемовини були важливими для РФ, щоби розпочати цю дискусію, наголосила Ганна Шелест.

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Що відомо

  • 7 грудня відбувся онлайновий саміт президентів США і Росії Джо Байдена і Володимира Путіна на тлі численних повідомлень про скупчення військ РФ на кордоні з Україною. Байден і Путін говорили в закритому режимі, майже 2 години.
  • 24 грудня президент Володимир Зеленський у режимі відеозв'язку поговорив із сенаторами та конгресменами США про ситуацію на сході України та кордоні з Росією, а також про "Північний потік-2".
  • 23 грудня на підсумковій пресконференції президент РФ Володимир Путін заявив, що офіційний Київ готує "третю" військову операцію на Донбасі. Він також зазначив, що в Україні "витісняють" росіян з "історичних територій", маючи на увазі Донбас.
  • Твердження російського президента про те, що Україна начебто готує воєнну операцію на сході України, не відповідають дійсності, повідомив Суспільному речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко.
  • 17 грудня Міністерство закордонних справ Росії запропонувало США проєкти договору про гарантії безпеки та угоди щодо забезпечення безпеки РФ та країн-членів НАТО, що передбачає заборону на включення до складу альянсу країн колишнього СРСР (а отже і України).
  • У відповідь США й НАТО тоді ж заявили, що отримали пропозиції Росії, але обговорювати питання європейської безпеки без участі союзників у Європі не будуть. А МЗС України наголосило, що лише країна і НАТО вирішують, як розвиватимуться їхні відносини, зокрема що стосується розширення Альянсу.
  • 23 грудня прессекретарка Білого дому Джейн Псакі заявила, що США відкидають пропозиції РФ, пов’язані з "гарантіями безпеки" щодо нерозширення НАТО.
  • Сполучені Штати планують розпочати переговори з Росією щодо запропонованих нею "гарантій безпеки" у січні 2022 року, заявила помічниця державного секретаря з європейських питань Карен Донфрід за підсумками візиту до Києва, Москви й Брюсселя.
  • За даними турецького агентства Anadolu, переговори Росії з НАТО з питань безпеки мають розпочатися орієнтовно 12 січня 2022 року.
  • У ніч на 1 січня 2022 року на повітряному кордоні України нестимуть чергування сили протиповітряної оборони та військова авіація.

Читайте також

НАТО має озброїти Україну, щоб відбити вторгнення путінської Росії — литовський дипломат

НАТО привела війська у стан підвищеної боєздатності через російську загрозу – Die Welt

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!