Справа МН17: роль трьох підозрюваних росіян і одного українця

Ексклюзивно
Фото: Укрінформ

Окружний суд Гааги 22 грудня завершив триденне засідання у справі "MH-17". Прокуратура попросила довічного ув'язнення чотирьом обвинуваченим: росіянам Ігорю Гіркіну, Сергію Дубінському й Олегу Пулатову та громадянину України Леоніду Харченку. Під час засідань у суді обговорили роль у збитті літака кожного з них. Прокурорка зауважила, що у справі є приховування фактів. До того ж, жоден з підозрюваних не з'явився у суді. Процес продовжать вже наступного року — з 7 березня. Вирок кожному підозрюваному планують оголосити до кінця 2022 року.

Підозрювані

Ігор Гіркін (прізвисько "Стрєлков") — відставний офіцер збройних сил РФ, колишній полковник ФСБ, громадянин Росії. На час збиття літака називав себе "міністром оборони" угруповання "ДНР". Про Стрєлкова стало відомо після того, як у квітні 2014 року його загін захопив Слов'янськ Донецької області. До цього він брав участь в анексії Криму, очолював рух "Новоросія", а ще раніше — воював у Чечні, Придністров'ї та Боснії.

Оскільки на момент авіакатастрофи "Боїнга" МН17 Стрєлков був так званим головою Міноборони самопроголошеної "ДНР", то, на думку слідства, всі бойовики, які були причетні до запуску ракети з "Бука", були його підлеглими. А отже, відповідальність за катастрофу лежить на ньому.

Нижче — частина перехоплених СБУ розмов про повернення "Бука" на територію Росії. В ній Гіркін на підвищених тонах наказує іншому підозрюваному Сергію Дубінському знайти підрозділ, де був дислокований "Бук", і каже, що він має бути у районі Сніжного. Але Дубинський точно не знає, де він саме.

Гіркін: А я теж не знаю! Це ти повинен знати, де, ***дь.

Дубінський: Я повинен знати?!

Гіркін: Мені самому туди особисто треба було поїхати на машині? ***дь, не *** мені мізки! Їдь туди і роби що хочеш, інакше ми всі опинимося в ***. ... Все, за***в, я сам виїжджаю, ***дь.

Ігор Гіркін. фото Zik.ua

Сергій Дубінський (прізвисько “Хмурий”) — російський військовик, полковник ГРУГоловне управління Генерального штабу Збройних сил Росії — центральний орган управління військової розвідки РФ., громадянин Росії. У 1990-х він брав участь у війні в Чечні, де, ймовірно, і познайомився з Ігорем Стрєлковим.

Справжнє прізвище Дубінського стало відоме після зламу електронної пошти Ігоря Гіркіна-Стрєлкова у травні 2014 року. До цього він був відомий як "генерал Сергій Миколайович Петровський".

У квітні 2014 року Дубінський нібито пішов у відставку і поїхав служити в самопроголошену "ДНР". За інформацією слідства, Дубінський був ключовою фігурою в організації транспортування "Бука" з Донецька в селище Сніжне, звідки, імовірно, і запустили ракету.

У день аварії, згідно з перехопленими розмовами, Дубінський обговорював з іншими бойовиками прибуття "Бука" в Донецьк. Також він доручив відправити у бік Сніжного установку з колоною танків бригади "Схід".

"Боцман"Один із ватажків бойовиків самопроголошеної "ДНР". Був ліквідований у 2016 році.: У мене тут літак підбили, я тут за скриньками. Якщо що, тобі передам, щоб ти потім передав.

Дубінський: Ми когось підбили (нерозбірливо).

"Боцман": Що ти кажеш?

Дубінський: Я буду години через дві тільки в місті. Я зараз в Маринівці. Літак ми бахнули теж зараз, "сушку".Так називають літак-винищувач "Су". Якраз над Савур-Могилою. Ми ж "Бук-М" отримали, ось.

На записах, опублікованих СБУ, "Хмурий" пояснював і мету перекидання "Бука". За його словами, установка була потрібна для захисту ополченців, дислокованих на лінії фронту на південь від Сніжного.

А в одній з розмов із Гіркіним Дубінський намагався виправдатися, що бив український літак-винищувач (“сушку”), а не "Боїнг".

Дубінський: Спостерігали зі Сніжного, і наші спостерігали. Сенс у чому: "сушка" вальнула "Боїнг", а вже "сушку" потім через... вона коли заходила вдруге по колу, наші вальнули з "Бука". І це спостерігало *** [дуже багато] нашого народу. Гюрза зараз доповів.

Гіркін: Отакої. Я зрозумів, добре.

Дубінський: "Сушка" вальнула "Боїнг", а "сушку" вже наші "Буком" *** [збили].

Гіркін: Угу...

Дубінський: Хороші новини?

Гіркін: Ну, не знаю, я щось, чесно кажучи, не дуже в це вірю.

Олег Пулатов (прізвисько “Гюрза”) підполковник запасу російських Повітряно-десантних військ, громадянин Росії, єдиний із підозрюваних, хто представлений на суді у справі МН17. Під час збиття "Боїнга" Пулатов був заступником голови розвідувальної служби бойовиків "ДНР".

Перед самим початком слухань Пулатов погодився приєднатися до судового процесу. Його інтереси представляє група з трьох адвокатів — двох нідерландських та одного російського. Завдяки цьому Росія змогла отримати доступ до матеріалів справи.

За версією слідства, Пулатов у липні 2014 року брав участь у перевезенні "Бука" територією, підконтрольною бойовикам, охороняв його, а в момент запуску ракети був поруч з установкою.

На наступний день після авіакатастрофи СБУ опублікувала телефонну розмову, де один із підозрюваних (Сергій Дубінський) в розмові з невстановленим бойовиком згадує і про Пулатова (він же "Гюрза").

Іще одна перехоплена розмова підозрюваних Дубінського і Харченка свідчить, що на той момент бойовики ще не знали, який саме літак збили.

Харченко: Ми на місці. Одну вже "сушку" збили.

Дубінський: Молодці, ай, молодці! Одну "сушку" збили. Молодці… Сьогодні ввечері поставлю питання, очевидно, ти підеш сюди. Залишиш одну роту на прикриття "Бука" і підеш сюди. Що тобі там робити? У тебе тут роботи вистачає. І "Гюрза" піде сюди теж.

Читайте також: Справа MH17: пошкодження літака свідчать, що його збив "Бук" — висновок обвинувачення

Леонід Харченко (прізвисько “Кріт”) — громадянин України, уродженець Донбасу. У 2014 році він був командиром одного з розвідпідрозділів так званого ГРУ самопроголошеної "ДНР". Харченка вважають причетним до транспортування "Бука" на місце запуску.

Згідно із записами телефонних розмов СБУ, 17 липня 2014 року Харченко пояснював іншому прибічнику "ДНР" дорогу до місця прибуття "Бука". Можливо, він також координував транспортування "Буку" з Донецька до місця пуску і наступну евакуацію комплексу назад до Росії.

У базі МВС України Харченко у розшуку за статтями про захоплення державних органів влади і створення незаконних збройних формувань, що призвело до загибелі людей або інших важких наслідків.

За інформацією "Російської служби Бі-бі-сі", 11 березня 2021 року Леоніда Харченка затримала біля власного будинку в Донецьку влада самопроголошеної "ДНР" і заарештувала, але у зовсім іншій кримінальній справі. 8 травня його арешт подовжили ще на два місяці. Зараз, за даними "Російської служби Бі-бі-сі", Харченка утримують у СІЗО "Мін'юсту "ДНР" у Донецьку на вулиці Кобозєва, 4. Військовий товариш Харченка вважає, що так Харченка “сховали” від спецслужб України.

Представник Об'єднаної слідчої групи оголошує імена підозрюваних у справі про збиття МН17: Ігор Гіркін, Сергій Дубінський, Олег Пулатов, Леонід Харченко. Фото травня 2018 року. Фото з відкритих джерел

Хто саме наказав стріляти з "Бука" по "Боїнгу" і безпосередньо виконував цей наказ, слідство у справі МН17 не встановило. Те, що це могли бути російські військові, воно офіційно не підтверджує і не спростовує.

Дані про підозрюваних від Міжнародної слідчої групи збігаються з розслідуванням журналістів Bellingcat. Вони ідентифікували та назвали імена причетних до трагедії МН17, довели, що на сході України на фото та відео зафіксовано "Бук" під номером 332 російської 53-ї зенітно-ракетної бригади, що базується в районі міста Курськ.

Родичі

У 2021 році родичі загиблих у катастрофі МН17 підготували 301 позов щодо компенсацій. Адвокати зазначили, що, зокрема, їхні клієнти досі потребують спеціалізованої медичної допомоги і не можуть самостійно впоратися із втратою рідних.

Генпрокурорка Нідерландів Біргіт ван Руссел на засіданні 21 грудня заявила, що тим, чиї рідні загинули під час авіакатастрофи МН17, виплатять грошові компенсації. Для чоловіка чи дружини, офіційно зареєстрованого партнера загиблого та близького партнера, який жив разом із загиблим, дітей, батьків та опікунів сума становитиме €40 тисяч.

У другій категорії — діти та батьки, які не жили разом із загиблими, їм виплатять компенсацію в розмірі €35 тисяч. Третя категорія — брати, сестри, бабусі, дідусі, онуки, дядьки та тітки, а також племінники: вони повинні отримати по €30 тисяч. Якщо одна людина втратила кількох рідних, то їй виплатять кілька компенсацій.

Нідерландець Піт Плуг, який у трагедії МН17 утратив брата, невістку та племінника, підкреслив: попри будь-які спроби Росії втрутитися, "наш суд користується великою повагою у світі, й ми впевнені, що зрештою він дійде до вкрай зваженого рішення в цій справі".

Ріа ван дер Стін, яка у цій авіакатастрофі втратила батька та мачуху, розповідала кореспондентові Укрінформу про свої очікування від справи:

“Я відчуваю полегшення. Я була дуже схвильована спочатку, адже розпочала виступ російською, тому що хотіла, щоб вони (Росія — ред.) знали, особливо тому, що росіяни дивляться і вони почують, дізнаються, що вони брешуть. Я вважаю, що важливо на це вказати”.

Позиція Кремля

Росія категорично заперечує причетність до катастрофи МН17, звинувачує суд в упередженості і ніяк не співпрацює зі слідством. При цьому своєї однозначної версії того, хто збив "Боїнг", російська влада не має — вона висловлювала кілька версій, які були відкинуті слідством.

"Ми уважно стежимо за процесом, передусім тому, що йдеться про російських громадян, які є підсудними. На даному етапі ми бачимо, звісно, спроби створити враження, наче це зовсім не кримінальна справа, а державна проблема, оскільки нібито Росія керувала цими людьми. Це аж ніяк не прийнятно", — нещодавно заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

Оскільки збиття "Боїнга" відбулося з української території, яку окупували російські бойовики, Україна зібрала багато доказів військової присутності Росії на своїй території й подала низку позовів проти Росії до Міжнародного суду ООН, Постійної палати третейського суду, Міжнародного кримінального суду, Європейського суду з прав людини.

У листопаді 2019 року Міжнародний суд ООН визнав свою юрисдикцію у справі щодо порушення Росією двох конвенцій – про боротьбу з фінансуванням тероризму та про заборону всіх форм расової дискримінації. Звинувачення, висунуті Росії, полягають зокрема в наданні зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням, збитті рейсу MH17, обстрілах житлових районів Маріуполя та Краматорська тощо.

А у липні 2020 року нідерландська влада подала позов до Європейського суду з прав людини проти Росії через причетність до збиття малайзійського Боїнга MH17. До позову приєдналася й Україна. Перше слухання у справі призначене на 26 січня 2022 року.

Читайте також

Річниця трагедії МН17: хроніка розслідування та участь України

"Ми знаємо, що вони брешуть". Про що говорили у суді родичі загиблих пасажирів рейсу MH-17

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Read more!