4 жовтня у журналі The Lancet вийшла стаття із результатами дослідження щодо впливу COVID-19 на людей із психічними розладами. Результати свідчать про те, що протягом пандемії хворі з ментальними порушеннями помирають вдвічі частіше, ніж ті, хто не має діагностованих психічних захворювань. Науковці стверджують, що люди з розладами психіки частіше інфікувалися SARS-COV-2 порівняно з рештою населення, але не лише коронавірус був причиною зростання смертності.
За даними ВООЗ, ті, хто переніс COVID-19, належать до групи високого ризику погіршення психічного здоров’я внаслідок карантинних обмежень через пандемію. Як карантинні обмеження впливають на психічний стан населення – пояснює Суспільне.
Вплив на психічний стан дорослих
Пандемія коронавірусу стала причиною введення жорстких карантинних обмежень у багатьох країнах світу. Страх заразитися SARS-COV-2, соціальна ізоляція, а також почуття економічної незахищеності стали чинниками, які сприяли погіршенню психічного здоров’я населення. За результатами дослідження, опублікованого в журналі Preventive Medicine, через пандемію COVID-19 близько 10% мешканців США живуть у стані дистресу. Ця робота також виявила схильність людей із ментальними порушеннями до погіршення стану їхнього психічного здоров’я. Вразливими також виявилися люди з рівнем доходів нижче середнього. Для США це становить менше 65 тисяч доларів у рік.
Читайте також: Усі РНК-віруси змінюються. Що варто знати про СOVID-19
Науковці Фонду родини Генрі Дж. Кайзера опублікували результати порівняння опитувань щодо психологічного стану дорослих американців у січні-червні 2019 та січні-червні 2020 років. Виявилося, що пандемія сприяла збільшенню частоти проблем зі сном (на 36%), харчових розладів (на 32%), вживання алкоголю та наркотиків (на 12%), погіршенню перебігу хронічних захворювань (на 12%).
Загалом у світі протягом 2020 року кількість новодіагностованих випадків важкої депресії зросла на 27%, а нових випадків тривожних розладів на 26%.
Вплив на психічне здоров’я дітей і підлітків
Згідно з висновками опитування серед дітей 21 країни, яке проводили спеціалісти ЮНІСЕФ та інституту Ґаллепа, 1 з 5 підлітків у віці 15 – 24 років скаржаться на те, що протягом 2020 – 2021 років вони часто почувалися депресивно або мало зацікавленими станом рутинних справ. Кожна сьома дитина у світі постраждала від наслідків карантинних обмежень, а 1,6 мільярда дітей протягом двох останніх років мали гіршу якість освіти через навчання з дому.
За даними Американської академії педіатрії, під час пандемії діти переживають страх, невпевненість, тривогу та гнів через ізоляцію від однолітків і дистанційне навчання. Багато хто втратив близьких у результаті COVID-19.
Експерти ЮНІСЕФ запевняють, що такі фактори, як любов та емпатія близьких, безпечне середовище в школі і позитивні стосунки з однолітками, можуть допомогти зменшити ризик появи розладів психіка серед дітей та підлітків.
Читайте також: Гордіїв вузол для фармакологів. Чому ліки проти коронавірусу складно розробити
Яка ситуація в Україні
Докторка медичних наук, психіатриня, професорка Інституту неврології, психіатрії та наркології НАМН України Наталя Марута у інтерв’ю для Суспільного розповіла про результати опитування серед українців. Його проводили співробітники Харківської академії післядипломної освіти та Харківського медичного університету. Отримані результати свідчать, що на психічний стан українців найбільше впливає ситуація загрози з невизначеною тривалістю. Другий фактор – ризик захворіти, третій — карантинні обмеження, і четвертий, але не менш важливий, — зниження фінансового благополуччя. Професорка також зазначає, що пандемія коронавірусу сприяє поширенню тривожних і депресивних розладів, а також різноманітних фобій і панічних станів.
Читайте також: 5 міфів про вакцинацію проти грипу та COVID-19
Як боротися зі стресом
Занепокоєння і стрес – це нормальні реакції організму в умовах невизначеності та усвідомленої загрози, до яких призвела пандемія COVID-19. Життя у хронічному стресі може викликати:
- почуття страху, гніву, смутку або розчарування;
- труднощі з концентрацією уваги і прийняттям рішень;
- загострення хронічних захворювань;
- зміни апетиту;
- порушення сну або появу нічних кошмарів;
- зловживання алкоголем і наркотиками.
Якщо подібні симптоми тривають більше двох днів, варто звернутися по допомогу до лікаря.
Центр контролю та профілактики захворювань США радить до мінімуму обмежити читання і перегляд новин, аби знизити рівень стресу, пов’язаний із поширенням коронавірусу у світі. Це також стосується "гортання" стрічки в соцмережах. Для покращення самопочуття можна практикувати розтягування м’язів, дихальні вправи або медитації. Здоровий раціон та регулярні фізичні навантаження в будь-якому разі допоможуть почуватися бадьоріше. Якщо знову почнеться локдаун, варто якомога більше спілкуватися з родиною та друзями телефоном або у месенджерах. Щира розмова з близькою людиною про проблеми та почуття часом теж може бути помічною.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Читайте також
- Третя доза вакцини проти COVID-19: чи потрібна вона
- Чи заразна людина після щеплення від COVID та чи треба вакцинуватись від грипу. Відповідає лікарка
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!