Віслюки, лами та борги за електрику: як живе "Межигір'я". Фоторепортаж

. Межигір'я. Фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

Вищий антикорупційний суд 7 жовтня заочно заарештував Віктора Януковича у справі про заволодіння резиденцією "Межигір’я". Минуло понад сім років з того дня, коли Янукович забрав речі зі своєї "резиденції" й виїхав з України. Як виглядає і працює "Межигір'я" сьогодні – у фоторепортажі Суспільного.

Від резиденції до парку

"Межигір'я" — колишня приватна резиденція президента-втікача Віктора Януковича у селі Нові Петрівці, що неподалік від Києва. Об'єкт загальною площею на 140 га став відомим в часи Революції Гідності й став прикладом корупційного минулого режиму Януковича, який мешкав у "Межигір'ї" з 2002 по 2014 роки. 23 лютого 2014 Верховна рада ухвалила постанову про передачу "Межигір'я" у держвласність.

Фото: Єлизавета Серватинська, Суспільне

З 1935 до 2007 року "Межигір'я" слугувало державною урядовою резиденцією, поки її не передали у приватну власність. У 2012 році Державне управління справами за 100 тисяч гривень на рік орендувало у фірми "Танталіт" приміщення, облаштувавши його для офіційних зустрічей.

Фото: Єлизавета Серватинська, Суспільне

140-гектарний комплекс "Межигір'я" огороджений п'ятиметровим парканом з довжиною периметра 54 км. На його території розташовано яхтовий причал, кінний клуб, тир, тенісний корт та інші розважально-туристичні комплекси, а також мисливські угіддя.

Зараз управління об'єктом здійснює Національний парк України "Межигір’я".

Проблемне утримання

Директор парку Денис Тарахкотелик у коментарі Суспільному розповів, що кількість працівників у ексрезиденції на сьогодні становить близько 200 людей: "Їх зараз приблизно 195 чоловік, літом було 220-230, а на зиму буде 180-185, десь так".

Фото: Єлизавета Серватинська, Суспільне

""Межигір’я" — це приклад для всієї держави, як можна простим людям справлятися з надзвичайно складним питанням, бо таке опалення, як в "Межигір'ї", рідко де є", — переконує Тарахкотелик.

Фото: Єлизавета Серватинська, Суспільне

За його словами, проблема із забезпеченістю опаленням та електроенергією парку не змінюється з роками: "Коштів не вистачає. Ми виходимо у 45 млн на рік, але у цьому році буде ще більше. Невідомо, як з електроенергією. У нас немає заключеного контракту, де у нас є якась чітка тарифікація. Якщо ми платили за електроенергію 2,2-2,4-2,6 гривні, то за серпень ДТЕК виставив 5 гривень. За вересень буде так само приблизно".

Директор парку зауважив, що у 2021 році заклад заплатив 13,5 млн грн тільки за електрику.

Читайте також: Колишню резиденцію Януковича "Сухолуччя" передали в управління готельно-ресторанному комплексу
Денис Тарахкотелик. Фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

Борги та суди

"Ми маємо цю складну ситуацію: нам виставили тарифи, за які ми не маємо звідки платити, й будемо говорити з правоохоронними органами, щоб допомогли вирішити цю колізію. ДТЕК каже, що якби ми заключили контракт, то були б інші тарифи. Заключити контракт ми не можемо, бо ми не є власниками, нам навіть не передали у відповідальне зберігання нерухомість, на підставі чого можна було б укласти цей контракт", — пояснив директор Межигір'я.

Він додав, що парк щороку має приблизно 10-15 млн боргу, який "закривають" новим сезоном.

Фото: Єлизавета Серватинська, Суспільне

"Чому так відбувається? Бо у 2020 році нас закрили на два місяці. Ці кошти ми недоотримали, але я ці гроші людям роздав і все купив. Це раз борг. Другий борг — зима. Зимовий період — шість місяців. Зима у нас починається, грубо кажучи, з листопада і закінчується на початку квітня або в кінці квітня", — переконує Тарахкотелик.

Фото: Єлизавета Серватинська, Суспільне

З його слів, парку на сьогодні потрібно близько 60 мільйонів гривень, щоб закрити всі борги: "(Ціну на — ред.) квитки ми не збільшували, нам і так складно це все утримувати. Ми теж за 8 років... нам складно це все тягнути, ми постійно маємо комусь щось пояснювати. При тому, що це не наша проблема. Ми як громадяни зробили все, щоб це все зберегти, а далі це все б запустила держава".

Фото: Єлизавета Серватинська, Суспільне
Читайте також: "Всі виїхали в напрямку Росії або Криму”. Що відомо про підозрюваних у справах Майдану

Водночас директор вказує, що на сьогодні відкрито два кримінальних провадження, згідно з якими майно на території все арештоване.

Фото: Єлизавета Серватинська, Суспільне

"Все впирається у суди: або суд вирішує і це переходить у державну власність і далі буде включено у державні органи, бо це передається власнику (не Януковичу), а фірмі "Танталіт". Тоді наша місія закінчується. А поки воно ні туди, ні туди не проходить, наша місія закінчуватись не може. І ми заручники ситуації. Ми є ті, хто це зберегли й переживаємо (наша громадська організація). По-друге, нам юридично передали все нерухоме майно, ми юридично відповідальні за його збереження", — додає співрозмовник.

Читайте також: Державна зрада. Чому гучні провадження без гучних вироків

Межигірський зоопарк

Тарахкотелик вказує, що тварин у парку Межигір'я "дуже багато". Під час запровадження "локдауну" через коронавірус були проблеми з коштами на харчування для тварин.

"Навіть під час карантину, коли ми закрились, ніхто не сказав, де взяти кошти на харчування тваринам. Ми якось вийшли з ситуації громадою, і всі були нагодовані достатньою кількістю всього... У борги заходили, потім роздаємо борги, тому що іншого шляху немає. У держави ми нічого не можемо просити, бо це дотепер залишається приватною територією, яка лишається під арештом", — вказав директор парку.

Фото: Єлизавета Серватинська, Суспільне

За його словами, на території об'єкта перебувають понад 100 одиниць малої рогатої худоби й понад 50 великої: "Кози, вівці, корови, антилопи, олені, осли. Гуляють по території тільки 15 оленів, вони не входять… на них немає раціону, закупівлі сіна. Вони собі живуть на території".

Суспільне

"Всі птахи (качки, лебеді), то ми їх годуємо, закупаємо зерно, пшеницю, кукурудзу. На них тільки йде понад п'яти тонн зерна і в районі трьох тонн кукурудзи на зиму. У районі 80 тисяч грн — це тільки на птахів", — підкреслив Тарахкотелик.

Фото: Єлизавета Серватинська, Суспільне

Координаторка зоопарку Олена Могиль додає, що з моменту втечі президента-втікача Віктора Януковича тварин з парку нікуди не передавали. Навпаки — туди прибуло нове поголів'я.

"Нікуди ми нікого не віддавали (тварин — ред.), у нас всі лишились на місцях. Нові є: сіра українська худоба, віслюки, лами — це все вже було при нас", — зазначила координаторка.

Фото: Єлизавета Серватинська, Суспільне

Водночас вона додає, що держава не виділяла грошей на утримання тварин: "Ні, не виділялися і виділялись (гроші — ред.). Акумулюємо кошти з вхідних благодійних внесків, як і весь парк. Уся територія у нас так працює".

Єлизавета Серватинська / Суспільне
Читайте також: До розблокування активів Януковича залишилося три роки – посольство Швейцарії
Фото: Єлизавета Серватинська, Суспільне

Що відомо

  • Наприкінці 2013 та на початку 2014 років в Україні почались масові протести проти політики тодішньої влади Віктора Януковича, зокрема щодо відмови від євроінтеграції21 листопада 2013-го, тодішній Кабмін Миколи Азарова вирішив припинити підготовку до Асоціації України з ЄС. Протести отримали назву Євромайдан, а згодом Революція Гідності.
  • Протести посилились спочатку після розгону студентів 30 листопада 2013 року, згодом після ухвалення 16 січня так званих "диктаторських законівУНІАНЗакони 16 січня, або "диктаторські закони" — пакет законів, ухвалених парламентом 16 січня 2014 року під час Революції Гідності. Закони передбачали посилення відповідальності за участі в акціях протесту.Їх ухвалили з численними порушеннями процедури, зокрема члени "Партії регіонів" голосували підняттям рук, без обговорення.Президент-утікач Віктор Янукович підписав закони 17 січня. Це спричинило посилення протистояння між учасниками Євромайдану та силовиками.". 19-22 січня стало відомо про перших загиблих учасників Революції – Сергій Нігоян, Михайло Жизневський, Роман Сеник, а також Юрій Вербицький, якого викрали невідомі та вбили під Києвом.
  • У ніч 18-19 лютого 2014-го під час спроби штурму загинуло 17 людей. 20 лютого 2014-го силовики відкрили по протестувальниках вогонь із бойової зброї. 49 людей загинуло. Загалом офіційна кількість загиблих під час подій Майдану – 107 людей – "Небесна сотня".
  • Злочини, скоєні під час Революції Гідності, умовно об'єднані в одну велику "справу Майдану". Це понад 80 судових справ стосовно 176 людей. Головні епізоди справи Майдану стосуються розгону студентів у ніч на 30 листопада 2013-го, незаконних дій силовиків під час акцій протесту 1 грудня і спроби розігнати Майдан у ніч на 11 грудня, а також убивств активістів протягом січня-лютого 2014 року.
  • Окрім цього правоохоронці розслідують так звану "справу Межигір'я". Слідство вважає, що у 2002 році третій президент Віктор Ющенко передав комплекс "Межигір’я" у відання Кабінету міністрів від Державного управління справами. Віктор Янукович, який у цей час був прем’єр-міністром, нібито, користуючись службовим становищем, вивів активи з-під обмежень закону "Про приватизацію державного майна", але у 2005 комплекс повернули ДУС.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!