Спускали шини автомобілям, вели інтимне листування під час засідань Верховної Ради, не знали назв державних структур, фігурували у справах про вимагання хабара - до другої річниці обрання нового складу Верховної Ради Суспільне згадало, фігурантами яких скандалів і курйозних ситуацій були народні депутати з Чернігівщини.
Нардеп Гривко не знав, що таке САП
У перший день роботи новообраних народних депутатів, 1 вересня 2019 року, журналісти Bihus.Info запитували в народних обранців, що означають різні абревіатури, які позначають державні служби. Сергій Гривко від «Слуги народу» не зміг відповісти, що означає САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура). Свою необізнаність нардеп пояснив тим, що він «ще вчиться».
Інтимна переписка Олега Семінського під час засідання Верховної Ради
У листопаді 2020 року факт інтимного онлайн-листування нардепа від «Слуги народу» Олега Семінського зі своєю помічницею зафіксували камери видання tk.media. Відео з’явилося у телеграм-каналі Украина 24/7.
На них зафіксована інтимна переписка людини, схожої на нардепа Семінського з абонентом "Черк Нат Сивер".
За аватаркою та номером телефону журналісти припустили, що це – Катерина Демченко.
Під час спілкування вони обмінювались такими повідомленнями як: «Целовать тебя хочу, как прошлый раз в Шишкине», «Закрыла глаза, вспоминая», «Хочу тебя».
Катерина Демченко на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року пройшла в депутати Чернігівської міської ради від партії «Слуга народу».
До Катерини Демченко Суспільне намагалося додзвонитись, але безуспішно. Семінський також відмовився коментувати ситуацію.
«Я поважаю своє особисте життя, а тому не коментую його», – сказав він.
Семінський штовхнув підприємця і спускав колеса в автівках
За два місяці до цього, у вересні 2020 року, Олег Семінський став учасником іншої скандальної ситуації. На відео, яке відзняв перехожий, він спочатку дає стусана директору компанії «Магр-Авто» Олександру Ткаченку, а потім спускає колеса автівкам.
За словами Ткаченка, до нього підбігли четверо людей, і Олег Семінський наніс йому удар в шию. Потім вони перебігли вулицю і спустили колеса у авто Олександра Ткаченка і авто поряд. Наступного дня Ткаченку діагностували струс мозку.
Конфлікт стався через білборд з зображенням тодішнього кандидата на посаду міського голови Чернігова від «Слуги народу» Юрія Тарасовця, який представники фірми приїхали зривати.
За словами Олександра Ткаченка, представники кандидата від «Слуги народу» не заплатили гроші, передбачені за договором. А тому вони підписали договір із партією «Рідний дім».
Олег Семінський говорить, що нічого незаконного не робив. Та додав – після інциденту йому погрожували та переслідували люди, які прийшли з Олександром Ткаченком.
6 тисяч правок від Антона Полякова
У парламенті нардеп за 206 округом Антон Поляков запам’ятався тим, що подав понад 6 тисяч правок до другого читання так званого «антиколомойського» законопроекту. Нагадаємо, цей законопроект передбачав неможливість повернення націоналізованих банків колишнім власникам.
Головним зацікавленим у тому, щоб цей проект не став законом називали колишнього власника «Приватбанку» Ігоря Коломойського.
Антон Поляков став рекордсменом за кількістю поданих правок до цього законопроекту - із загальних понад 13000 правок він подав 6000.
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія називав дії Полякова та його колег «правочним тероризмом».
Сам Поляков визнав, що більшість правок мають технічний характер та покликані передусім загальмувати розгляд банківського законопроєкту. Відкликати їх депутат погодиться, якщо влада виконає вимоги, які сам Поляков називає «вимогами українського народу». Серед них: перегляд ухваленого закону про ринок землі, відкладення другого етапу медреформи та скасування законів, які зобов'язують ФОПи користуватися касовими апаратами та видавати чеки.
Зрештою, Верховна Рада «антиколомойський» закон таки прийняла.
Павло Халімон і справа про «продаж округів»
Павла Халімона, нардепа від «Слуги народу», звинувачували у «торгівлі округами» під час позачергових виборів до Верховної Ради.
Антон Поляков стверджував, що Валерій Давиденко за сприяння Халімона отримав 1,5 мільйона доларів за те, щоб завадити перемогти Полякову у 206 окрузі. Крім того припускав, що за 208 та 210 округами партія «Слуга народу» висувала технічних кандидатів.
Ці заяви Павло Халімон вимагав спростувати через суд, а також вимагав від Полякова один мільйон гривень компенсації моральної шкоди та 55 тисяч гривень компенсації за понесені матеріальні збитки.
Зокрема, у тексті ухвали Новозаводського суду Чернігова йдеться, що Павло Халімон після публікації звертався до лікарні через: «скарги на безсоння та роздратованість», «… зниження пам`яті, … та випадіння волосся». В якості доказів Павло Халімон надав суду копії медичної картки, сплачені квитанції та висновок трихолога, в якому йдеться: «причинами випадіння волосся є стрес та генетична схильність».
24 березня суддя Новозаводського суду Наталія Маслюк відмовила Павлу Халімону у задоволені усіх позовних вимог. Суд визначив висловлювання Полякова як оціночні судження, які спростуванню не підлягають.
Звинувачення у вимаганні хабаря
У липні 2020 року Прилуцька місцева прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом розкрадання державного майна службовими особами підприємства «Дослідне господарство Івківці». За версією слідства, державне підприємства протягом чотирьох останніх років укладало договори про співпрацю зі СТОВ «Батьківщина». За цими угодами приватник обробляв державні землі за завищеними цінами, а потім (за окремими договорами) купував у «Івківців» нескошене зерно за заниженими. Цим завдало збитків державі за минулий рік на понад 50 млн грн.
Екснардеп минулого скликання Олег Дмитренко звинувачує Павла Халімона у вимаганні хабара в розмірі 40 мільйонів гривень за сприяння у закритті справи проти аграрного підприємства «Батьківщина», яке належить дружині та батьку Дмитренка.
У розслідуванні «Радіо Свобода» опублікувала аудіозаписи зустрічей, де Павло Халімон начебто пропонує ділити прибуток навпіл в обмін на можливість СТОВ «Батьківщина» і надалі працювати з держпідприємством «Івківці».
Цей фрагмент розмови можете послухати тут. Халімон зібрав прес-конференцію, на якій спростовував ці звинувачення.
Він сказав, що 40 мільйонів йому пропонував сам Олег Дмитренко, аби відкупитися. Зі слів Халімона, саме він став ініціатором перевірок на ДП «Івківці» та відкриття кримінального провадження за зловживання владою посадовими особами підприємства. Каже, він звернувся до Прилуцького відділу поліції з заявою про пропозицію хабара Дмитренком першим, 20 липня. Тобто на день раніше, аніж екснардеп подав заяву до НАБУ.
Максим Зуєв, маючи мільйонні статки, отримував компенсацію за оренду житла
Нардеп за 207 округом Максим Зуєв потрапив до списку 19 депутатів-мільйонерів, які отримували компенсацію з бюджету за оренду житла. Цей перелік склав Комітет виборців. В електронній декларації, йдеться у повідомленні Комітету виборців, Зуєв вказав статки у два мільйони гривень.
Як сказав Максим Зуєв, компенсацію – 19 з половиною тисяч гривень щомісяця, він отримує з осені 2019 року. Сума ця дорівнює добовій вартості проживання у готелі «Київ». Відповідно, добова вартість помножується на місяць.
«Беру тому, що за законом передбачена компенсація для депутатів з інших міст, і ми користуємося цією можливістю», – сказав Максим Зуєв.
Щодо задекларованих грошей, народний депутат пояснив, що це заощадження з тих часів, коли він займався бізнесом.
Борис Приходько отримав мандат нардепа після судів
У 2019 році найбільш напруженими виборчі перегони до Верховної Ради на Чернігівщині були у 210 окрузі. Головна боротьба точилася між Сергієм Коровченком та Борисом Приходьком. За попередніми результатами з різницею в 98 голосів перемагав саме Коровченко. Приходько з цим не погодився і оскаржував результати голосування на окремих дільницях в суді. Після рішень судів Коровченко втратив перевагу у голосах і Приходько випередив його на 40 голосів. ЦВК визнала обраним нардепом саме Бориса Приходька.
Анатолій Гунько і 2 мільйони компенсації за кримінальне переслідування
Народному депутату за 208-м округом від "Слуги народу" Анатолію Гуньку присудили два мільйони гривень моральної компенсації за незаконні дії правоохоронних органів. Таке рішення ухвалив Печерський суд.
Справа стосувалася його кримінального переслідування за підозрою в привласненні землі ДП «Радіопередавальний центр» у Броварах. Навесні 2018 року прокурор і начальник СУ ГУНП в Київській області на брифінгу звинуватили Гунька у привласненні понад 115 гектарів землі вартістю 120 мільйонів гривень, яка належала ДП «Радіопередавальний центр» у Броварах. У ЗМІ з’явились публікації, в яких Гунька називали лідером організованого злочинного угрупування.
20 березня 2019, тобто через рік після обшуків і повідомлення про підозру, Генпрокуратура закрила справу проти Гунька і ще низки осіб через те, що не встановили достатніх доказів для доведення винуватості їх у суді.
Сам Гунько оцінив свою моральну шкоду за кримінальне переслідування у 10 мільйонів гривень.
В березні 2021 року в ефірі програми «Виборчий округ» на Суспільному він сказав, що ще не отримав 2 мільйони гривень присудженої йому компенсації.
Читайте також:
Вибори ректора «Чернігівського колегіуму»: претенденти на посаду