Восени вулиці, парки та подвір'я вкриваються опалим листям. Щороку під час прибирання територій частина людей збирає його до купи, а деякі й спалюють. Водночас це заборонено законодавством та несе за собою адміністративну, а в окремих випадках й кримінальну відповідальність.
Розповідаємо, які штрафи передбачені за спалювання листя та сухостою, яке законодавство це регулює та чи можуть покарати за спалювання листя на власному подвір'ї.
Чи заборонено спалювати опале листя та які передбачені штрафи
Стаття 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення прямо забороняє самовільне випалювання рослинності або її залишків. В документі йдеться про випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою рослинністю, у парках та інших зелених насадженнях у населених пунктах.
У Державній екологічній інспекції попереджають, що за спалювання опалого листя є штрафи від 3060–6120 гривень, а для посадовців вони вищі — від 15 300–21 420 гривень. Якщо спалювання відбулося на території заповідника, то штрафи для громадян передбачені вдвічі більші, а для посадовців — до 30 600 гривень.
У Мінʼюсті пояснюють, що спалювати опале листя заборонено законом через ризик масштабного загоряння, що може створити загрозу життю та здоров'ю людей, а також забруднення атмосферного повітря. Тож, окрім адміністративної, українським законодавством передбачена й кримінальна відповідальність за випалювання рослинного світу. Це регулює стаття 245 КК України про «Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу».
За цією статтею спалювання або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, а також стерні, сухих дикорослих трав та рослинності на землях сільськогосподарського призначення карається:
- штрафом від 91 800 до 153 000 гривень;
- або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років;
- або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Якщо такі дії спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, покарання становить від п'яти до десяти років позбавлення волі.
Приватна власність на земельну ділянку не звільняє від відповідальності за порушення природоохоронного законодавства, тому штраф можуть виписати й за спалювання у власному дворі.
Чому спалювання листя шкідливе для природи та здоров'я
У Держпродспоживслужбі розповідають, що опале листя є частиною природного кругообігу речовин. Під час розкладання органічна речовина повертається в ґрунт, підтримує його структуру та забезпечує поживними речовинами інші рослини.
Коли листя спалюють, цей природний процес переривається. Крім того, під час горіння утворюються речовини, які забруднюють атмосферу. Під час горіння сухого листя в повітря потрапляють чадний газ, оксид азоту, дрібнодисперсні тверді частинки та леткі органічні сполуки.
Якщо разом із листям спалюють пластик, побутове сміття або інші матеріали, то дим від спалювання може містити токсичні сполуки, зокрема діоксини та фурани. Це може подразнювати очі та дихальні шляхи, викликати кашель, проблеми з диханням та погіршувати самопочуття.
Особливо вразливими до забрудненого повітря є діти, люди із серцево-судинними захворюваннями та захворюваннями органів дихання. Навіть якщо багаття розташоване на приватній ділянці, дим може поширюватися на сусідні подвір'я, вулиці та житлові будинки.
В Держпродспоживслужбі наголошують, що навіть невелике багаття може стати причиною масштабної пожежі. За сухої та вітряної погоди полум'я здатне швидко перекинутися на суху траву, дерева, чагарники, господарські споруди та житлові будинки. Особливо небезпечне випалювання сухостою поблизу лісів, торфовищ, залізничних колій та ліній електропередач.
Як правильно утилізувати опале листя
Опале листя не обов'язково вивозити на сміттєзвалище. Його можна використати для покращення ґрунту — компостувати, застосовувати як мульчу або залишати під деревами та кущами, пояснюють у Державній екологічній інспекції.
Один із найпростіших способів — компостування. Для цього опале листя змішують із травою, подрібненими гілочками та іншими рослинними рештками. Щоб органічні матеріали краще розкладалися, їх варто чергувати, періодично перемішувати та забезпечувати доступ повітря. Згодом утворюється компост, який можна використовувати для покращення структури ґрунту та утримання вологи.
Ще один спосіб — мульчування. Подрібнене або ціле здорове листя можна розкладати навколо дерев, кущів і багаторічних рослин. Воно допомагає зберігати вологу, захищає поверхню ґрунту від перепадів температури та поступово розкладається. Так в ґрунт повертаються органічні речовини. Листя треба розподілити рівномірно, залишивши вільний простір навколо основи стовбура.
Водночас не все листя потрібно прибирати. У парках, скверах, садах і на присадибних ділянках його частину можна залишати під деревами та кущами, де воно виконує роль природного покриву ґрунту. Правила утримання зелених насаджень, затверджені наказом Мінбуду 2006 року, передбачають збереження листя в таких зелених зонах. Натомість його потрібно прибирати з доріжок, алей, майданчиків та інших територій, де воно перешкоджає безпечному пересуванню.
Якщо листя накопичилося надто багато і використати його на місці неможливо, його можна передати на спеціальні майданчики для компостування або оператору управління відходами, якщо така послуга доступна у громаді. Порядок збирання та вивезення рослинних залишків варто уточнювати в місцевій раді або комунальному підприємстві.
Варто також враховувати стан листя. Уражені грибком або шкідниками рослинні рештки не рекомендують використовувати для мульчування здорових рослин. Їх потрібно обробляти окремо або передавати на утилізацію відповідно до рекомендацій фахівців із захисту рослин.
