Росія опустилася з третього на четверте місце серед провідних світових постачальників енергетичного вугілля, скоротивши експорт на 18,6% за підсумками січня–вересня 2026 року.
Про це пише The Insider із посиланням на дані аналітичної компанії BigMint.
Зазначається, що за три квартали 2026 року експорт енергетичного вугілля з Росії скоротився до 42,5 мільйона тонн, що стало найсуттєвішим падінням серед найбільших постачальників. У результаті РФ поступилася третьою сходинкою Південно-Африканській Республіці, яка наростила експорт на 8% – до 52,1 мільйона тонн.
За підрахунками The Insider, в абсолютному вимірі російські постачання скоротилися майже на 9,7 мільйона тонн порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Водночас загальний обсяг світової торгівлі зменшився на 3,2% (до 602,5 мільйона тонн), або приблизно на 19,9 мільйона тонн. На скорочення російського експорту припало близько 49% загального спаду світової торгівлі, а частка РФ у цьому сегменті знизилася з 8,4% до 7,1%.
Світовим лідером залишилася Індонезія, яка поставила 240,3 мільйона тонн (-10%). Другу позицію зберегла Австралія з показником 151,2 мільйона тонн (+2%). Найбільший приріст показала Монголія, збільшивши відвантаження на 73% – до 24 мільйонів тонн.
Найбільших втрат російський експорт зазнав на ринках Туреччини та Китаю. Постачання до Туреччини впали на 32% (до 15,7 млн тонн), а до Китаю – на 26% (до 15,1 млн тонн). Єдиним напрямком зростання стала Індія, куди завдяки значним знижкам поставки зросли на 63% – до 9,6 мільйона тонн, що перевищило обсяг за весь 2025 рік.
Аналітики спад попиту пов'язують із надлишком вугілля на складах у Китаї, зниженням споживання на турецьких електростанціях і конкуренцією з боку Монголії. Додатковий тиск на російських експортерів чинить зростання вартості залізничних перевезень, фрахту та страхування суден.
Водночас статистика BigMint не охоплює всього російського вугільного експорту. За даними Kpler, морські постачання російського вугілля всіх марок за цей самий період, навпаки, зросли на 7,25% – до 135,86 млн тонн. Така розбіжність зумовлена відмінностями в методиках підрахунку та врахованих категоріях продукції, зазначає The Insider.
Проблеми зі збутом спровокували фінансову кризу у вугільній промисловості РФ. За офіційними даними «Росстату», у січні–липні 2026 року сальдований збиток вуглевидобувних компаній сягнув 178,2 млрд рублів, а збитковими виявилися 64,5% підприємств.
У найбільшому вуглевидобувному регіоні Росії – Кузбасі – станом на серпень 2026 року простоювали 20 із 93 шахт і вугільних розрізів. Чисельність працівників вугільної галузі за рік скоротилася зі 103 тисяч до 97,3 тисячі осіб.
За оцінками Міністерства енергетики РФ, збитки галузі за 2026 рік становитимуть 300–310 мільярдів рублів.