18 жовтня міністр енергетики Туреччини Алпарслан Байрактар назвав угоду Росії з президентом США Дональдом Трампом про постачання дизельного пального важливою для турецької енергетичної безпеки. Він заявив, що за результатами переговорів Анкара отримає частину дизелю, який Росія постачає на світові ринки.
Про це повідомило агентство Reuters.
Туреччина отримає частину дизельного пального, яке Росія постачає на світові ринки за угодою з Трампом. Про це міністр енергетики Туреччини заявив 18 жовтня в етері турецького телеканалу Kanal 7.
За словами Байрактара, останніми місяцями Росія запровадила обмеження на експорт дизелю, проте тепер уклала щодо його постачання угоду з американським президентом.
«Завдяки переговорам, які ми провели, частину цього дизелю ми завеземо до Туреччини», — сказав міністр без наведення подробиць.
Байрактар назвав угоду між Росією та США важливою для енергетичної безпеки Туреччини. Анкара частково покладається на енергоносії з Росії, а також з Ірану, Азербайджану та інших країн. Водночас вона намагається диверсифікувати постачання завдяки угодам зі США та іншими партнерами.
Угоду між Росією та США різко розкритикували президент України Володимир Зеленський, європейські посадовці та частина однопартійців Трампа з Республіканської партії.
Байрактар також розповів, що в першому кварталі 2028 року Туреччина планує запустити другу плавучу платформу для видобутку газу. За його словами, завдяки їй щоденний видобуток газу в Чорному морі зросте до 45 мільйонів кубометрів.
Першу таку платформу, «Осман Газі», Туреччина відправила до Чорного моря 17 жовтня. Як раніше заявляв Байрактар, вона має приблизно вдвічі збільшити видобуток на найбільшому в країні газовому родовищі Сакар'я. Добовий показник має зрости з нинішніх 9,5 мільйона до 20 мільйонів кубометрів, що еквівалентно 7,3 мільярда кубометрів на рік.
Як пояснив міністр, друга платформа матиме дещо більшу потужність, ніж «Осман Газі», і забезпечить видобуток 25 мільйонів кубометрів газу на добу.
«Отже, маючи 45 мільйонів кубометрів, ми використовуватимемо власний газ у трьох із чотирьох домогосподарств Туреччини», — сказав Байрактар.
Міністр додав, що з другою платформою щоденний видобуток на родовищі зросте до 550 тисяч барелів нафтового еквівалента.
Туреччина належить до найбільших газових ринків Європи: у 2025 році країна спожила 59 мільярдів кубометрів газу. Проте майже всі потреби в газі вона покриває імпортом, оскільки власний видобуток у 2025 році становив 3,1 мільярда кубометрів, переважно з родовища Сакар'я.
Окрім цього, Байрактар повідомив, що через наслідки війни в Ірані для регіону заплановані розвідувальні роботи з пошуку вуглеводнів біля узбережжя Пакистану затрималися приблизно на пів року.
Що відомо про дизельну угоду Трампа й Путіна, енергетичне перемир'я та застосування закону Грема
9 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що поговорив телефоном з очільником Кремля Володимиром Путіним та домовився з ним про постачання дизельного пального з Росії на американський та світовий ринки.
Водночас Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Мінфіну США видало тимчасову загальну ліцензію, яка дозволяє постачати російське дизпаливо на світовий ринок до 7 квітня 2027 року.
Того ж дня Зеленський відреагував на домовленість Трампа й Путіна та заявив, що Росія «віддячить подальшим терором та підлостями». Також він нагадав, що українська команда в той самий момент перебувала у Флориді, де вела переговори про припинення війни. За його словами, її використали як «ширму».
«Я вважаю, що нас, нашу команду використовують просто як ширму. І це точно не чесно, це точно не по-партнерськи. І це, на мій погляд, слабке рішення сильних партнерів», — сказав президент.
Зеленський також зауважив, що удари Сил оборони по НПЗ та інших нафтових обʼєктах у Росії — це «відповідь» на кількарічну кампанію ударів по українській енергетиці. Втім, за словами президента, Україна «не буде спалювати» російську нафтопереробку, якщо росіяни припинять ці атаки.
10 жовтня стало відомо, що переговори представників США, України, європейських країн і НАТО в Маямі завершилися достроково. Того ж дня Трамп заявив, що Україні потрібен новий лідер, який зможе укласти угоду щодо завершення російсько-української війни. На думку Трампа, Зеленський «міг би завершити цю війну багато разів», але вирішив цього не робити.
Американський мільярдер Ілон Маск підтримав Трампа, який вимагає від України припинити удари по російських НПЗ. У соцмережі X Маск написав, що Зеленський «зайшов надто далеко».
Майк Пенс, який був віцепрезидентом за першої каденції Трампа, виступив проти рішення тимчасово зняти санкції з російського дизпалива. Пенс вважає, що таке рішення перекреслює зусилля покійного сенатора Ліндсі Грема, який до останнього домагався жорстких санкцій проти Росії.
11 жовтня Трамп оголосив про енергетичне перемир'я між Росією та Україною, на яке нібито погодилися обидві сторони. Зеленський заявив, що Україна підтримує цю ініціативу, і додав, що Київ чекає від Вашингтона подробиць.
14 жовтня Зеленський заявив, що вночі російські війська завдали прицільних ударів балістичними ракетами по енергетичній та критичній інфраструктурі в Києві, Київській області та Харкові. За його словами, удари відчутно пошкодили 26 елементів електроенергетичного комплексу та чотири обʼєкти нафтогазової галузі.
15 жовтня 22 американських конгресмени від обох партій звернулися до Трампа з закликом у повному обсязі та без зволікань застосувати проти Росії санкції, що були передбачені законом Ліндсі Грема.
16 жовтня Трамп підписав указ, яким тимчасово відмовився застосовувати передбачені законом Грема санкції та мита з посиланням на національні інтереси США.
