У Польщі завершили розслідування щодо масованої атаки російських БпЛА в ніч на 10 вересня 2025 року на територію країни. Слідству не вдалося знайти винних в інциденті. Натомість з'ясувалося, що в деяких БпЛА РФ були польські SIM-карти.
Про це пише RFM24 із посиланням на окружну прокуратуру в Любліні.
Військова прокуратура протягом кількох місяців проводила розслідування, щоб встановити особу, відповідальну за атаку БпЛА. Зрештою, слідство припинили за фактом невстановлення особи злочинця. Більшість матеріалів справи, зокрема обґрунтування рішення, наразі засекречені.
Прокуратура також дійшла висновку, що польські військові, які почали збивати БпЛА після того, як вони порушили польський повітряний простір, відреагували належно та відповідно до чинних процедур. Розслідування в цьому контексті також припинили за фактом невиявлення порушень.
Слідство також встановило, що в деяких збитих російських безпілотних містилися польські SIM-карти. Слідчі не повідомили походження цих карток.
Що відомо про порушення повітряного простору Польщі дронами РФ у вересні 2025 року
У ніч на 10 вересня 2025 року російські дрони порушили повітряний простір Польщі. Військові їх нейтралізували, вперше збивши цілі над країною. Прем'єр-міністр Дональд Туск повідомив, що Польща збила близько 4 з 19 дронів, що порушили її повітряний простір. Один із дронів пошкодив дах будинку й авто у селі Вирики-Воля Люблінського воєводства, уламки інших БпЛА знайшли в кількох населених пунктах.
Кремль відмовився від коментарів, проте у Міноборони заявили, що під час атаки на Україну в ніч на 10 вересня нібито використовували безпілотники з дальністю дії 700 кілометрів, які «нібито перетнули кордон із Польщею».
12 вересня генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив про початок операції «Східний вартовий» на східному фланзі альянсу з метою «усунення конкретних загроз, пов'язаних із використанням безпілотників».
14 вересня президент Польщі Кароль Навроцький підписав резолюцію про перебування на території країни військових держав-членів НАТО у межах операції «Східний вартовий».
