Єврокомісія пропонує особливий підхід до інтеграції українського агросектору в ЄС через його масштаб та структуру. У Брюсселі побоюються, що за чинних правил великі українські сільськогосподарські підприємства можуть отримати непропорційно велику частку європейської аграрної підтримки.
Про це йдеться в огляді політики Європейського Союзу перед майбутнім розширенням, оприлюдненому Європейською комісією.
У Єврокомісії зазначають, що вступ нових держав до ЄС за чинними правилами суттєво збільшить потреби у фінансуванні Спільної аграрної політики (САП). Насамперед це пов'язано з кількістю фермерів та площею сільськогосподарських земель, які доведеться охопити підтримкою.
Нинішня модель САП розрахована на Євросоюз із 27 країн та значною мірою орієнтована на сімейні фермерські господарства. Водночас в Україні значну частину сільськогосподарських земель обробляють великі підприємства.
За даними Єврокомісії, українські господарства площею понад 1000 гектарів сукупно охоплюють понад 15 мільйонів гектарів. Це більше, ніж уся площа використовуваних сільськогосподарських угідь Польщі.
У Єврокомісії побоюються, що за чинної системи підтримки тисячі великих та конкурентоспроможних господарств, зокрема українських, могли б отримувати значну частину коштів САП. Це створило б додатковий тиск на бюджет аграрної політики ЄС та могло б позначитися на підтримці сімейних фермерських господарств.
Єврокомісія також вказує на ризик непропорційного використання великими господарствами коштів, призначених для розвитку сільських територій та інвестицій.
Спільна аграрна політика ЄС передбачає, зокрема, прямі виплати фермерам, заходи з регулювання аграрних ринків, а також фінансування розвитку сільських територій, інвестицій, екологічних та кліматичних заходів.
Через це Єврокомісія пропонує передбачити для майбутніх членів ЄС перехідні механізми, подібні до тих, які застосовувалися під час попередніх хвиль розширення.
Серед можливих варіантів — поступове запровадження підтримки за Спільною аграрною політикою вже після вступу країни до ЄС, а також захисні механізми для чутливих видів сільськогосподарської продукції.
Окремий підхід пропонується саме для України. У Єврокомісії пояснюють це масштабом і структурою українського агросектору, його високою продуктивністю, а також наслідками повномасштабної війни та потребами у відбудові.
Єврокомісія прямо зазначила, що для України можуть бути передбачені цільові механізми, які суттєво обмежуватимуть фінансову підтримку та доступ до ринку для чутливої аграрної продукції. Водночас ЄС планує допомагати Україні відновлювати доступ до традиційних ринків збуту у третіх країнах.
У ЄК також наголошують, що український аграрний сектор відрізняється від європейського за рівнем продуктивності, витратами та структурою експорту. До повномасштабної війни значна частина української агропродукції, зокрема пшениці, постачалася на ринки Північної Африки та Близького Сходу.
Раніше Суспільне повідомляло, що в Єврокомісії розглядають можливість суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ до ринку ЄС для «чутливих» українських агропродуктів. У Брюсселі пояснювали це високою конкурентоспроможністю українського агросектору та необхідністю спеціальних механізмів під час вступу України до ЄС.
