Перейти до основного змісту

«Схеми» знайшли дубайську нерухомість, пов’язану з родиною Кравченка

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко на полях Міжнародної конференції "Разом заради правосуддя: відповідальність за злочини проти цивільного населення" в Києві, Україна, 7 травня 2026 року. Getty Images/Marianna Kotyk/Ukrinform/NurPhoto

Журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми» виявили інформацію про таунхаус у Дубаї, який у 2023 році придбала Аліна Шкробанець — на той час теща тодішнього голови Київської ОВА та нині ексгенерального прокурора України Руслана Кравченка.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

За даними розслідування, Аліна Шкробанець стала власницею нерухомості площею понад 140 кв. м у комплексі Damac Lagoons у Дубаї, інвестувавши близько 670 тисяч доларів.

У листопаді 2024 року Руслан Кравченко розлучився з дружиною. А у 2025 році Аліна Шкробанець продала таунхаус у Дубаї київському ресторатору Андрію Кейбашу, власнику ресторану La Veranda.

У коментарі «Схемам» Аліна Шкробанець сказала, що не купувала віллу в Дубаї. Вона заявила, що її дані нібито використали «без її відома» та підтвердила, що знайома з Кейбашем.

Андрій Кейбаш підтвердив, що в 2025 році придбав віллу за майже 670 тисяч доларів. Але заперечив, що купував саме у Аліни Шкробанець. За його словами, він знайшов цю нерухомість «в інтернеті».

На запитання журналістів про те, що нерухомість могла належати родичам ексгенпрокурора Кравченка, Андрій Кейбаш відмовився коментувати.

Інформацію про дубайську нерухомість «Схеми» отримали з витоку масиву даних у межах співпраці з Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP).

21 вересня ексгенеральний прокурор України Руслан Кравченко написав заяву про звільнення з органів прокуратури. Після відставки з посади генерального прокурора Кравченко продовжував перебувати у статусі прокурора ОГПУ.

Що цьому передувало

14 вересня генпрокурор Руслан Кравченко заявив, що підписав підозру директорові НАБУ Семену Кривоносу, якого звинуватив у підробці офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні.

Близьку до керівника САП Олександра Клименка людину, якої стосується інша підозра, звинувачують у «впливі на суддів ВАКС, пропозиції їм неправомірної вигоди, а також сприянні в ухиленні від мобілізації». Кравченко вважає, що саме це стало причиною обшуків у будівлі Офісу генпрокурора у межах справи антикорупційників «Карфаген».

Президент Володимир Зеленський відреагував, закликавши Верховну Раду підтримати рішення про звільнення Кравченка, яке подав пізніше. Також він відсторонив його від виконання обов'язків.

На брифінгу очільник НАБУ Семен Кривонос заявив, що так і не отримав підозру, підписану Кравченком. Також, попри заяви відстороненого генпрокурора, підозри не отримували й родичі керівника САП Олександра Клименка.

Кравченко заявив, що виїхав за кордон «у відрядження», під час якого, мовляв, хоче «поінформувати міжнародних партнерів про реальний стан справ у системі антикорупційних органів».

Водночас в Офісі генпрокурора спростували інформацію про підозри антикорупційникам. Там зазначили, що в межах відповідного кримінального провадження жодній особі про підозру у встановленому законом порядку не повідомляли.

Вдень 15 вересня парламент підтримав постанову про звільнення Кравченка з посади генпрокурора, а ввечері того ж дня Зеленський підписав відповідний указ.

Раніше Суспільне повідомляло, що ексгенеральний прокурор України Руслан Кравченко не повернувся з відрядження за кордон.

Топ дня
Вибір редакції