Вищий антикорупційний суд продовжив строк дії процесуальних обов'язків, покладених на колишнього керівника Офісу президента. Водночас суд не продовжив обов'язок носити електронний браслет — за висновком незалежного медичного спеціаліста, його подальше використання може становити загрозу для життя та здоров'я.
Про це повідомили у Вищому антикорупційному суді.
ВАКС не називає прізвище підозрюваного, однак із матеріалів справи випливає, що йдеться про колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака.
ВАКС продовжив строк дії процесуальних обов'язків для підозрюваного колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака.
За рішенням суду, він має прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, а також не залишати межі раніше визначених населених пунктів.
Крім того, підозрюваний має здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон, дипломатичні паспорти та інші документи, які дають право перетинати державний кордон.
Також суд залишив чинним обов'язок утримуватися від спілкування з особами, визначеними в ухвалі слідчого судді, зокрема з іншими підозрюваними у провадженні та свідками щодо обставин справи.
Водночас ВАКС не продовжив обов'язок носити електронний засіб контролю. У суді пояснили, що, за висновком незалежного медичного спеціаліста, подальше використання електронного браслета може становити загрозу для життя та здоров'я підозрюваного. Ця обставина стала однією з підстав для відповідного рішення суду.
Що відомо про вручення підозри Єрмаку
11 травня НАБУ повідомило про оголошення підозри ексголові Офісу президента Андрієві Єрмаку за ч. 3 ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі).
Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Справа стосується побудови котеджного містечка «Династія» у Козині.
12 травня Вищий антикорупційний суд провів перше засідання щодо обрання запобіжного заходу рмаку. Суд ухвалив, що продовжить засідання о 12 годині 13 травня, оскільки захист просив додатковий час, аби ознайомитись з матеріалами справи.
13 травня відбудеться друге засідання, де мають заслухати сторону захисту. Сам Єрмак заявив, що вважає справу проти нього такою, де «багато припущень без будь-яких фактів».
Що відомо про операцію «Мідас»
10 листопада 2025 року в НАБУ заявили про проведення масштабної операції «Мідас» із викриття корупції у сфері енергетики. В її межах відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від Енергоатому у вигляді «відкатів». Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
В НАБУ стверджують, що гроші «відмивали» у так званих бек-офісах у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього нардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними слідства, загалом підозрюваним у справі вдалося «відмити» 100 мільйонів доларів.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та згодом стало відомо хто вони. Головними фігурантами у справі є бізнесмени — співвласник «Квартал 95» Тимур Міндіч, який мав кодове імʼя «Карлсон» та Олександр Цукерман — «Шугармен». Вони виїхали з країни незадовго до обшуків. Згодом проти них запровадили санкції та оголосили у розшук.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів. Один із них — колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. У нього також проводили обшуки.
12 листопада прем'єрка Юлія Свириденко внесла до Ради постанову про його звільнення, а також звільнення очільниці Міненерго Світлани Гринчук. 19 листопада парламент підтримав постанови про звільнення Галущенка і Гринчук.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск наглядової ради компанії.
ВАКС обрав запобіжні заходи для інших підозрюваних у цій справі:
Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 мільйонів гривень. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу. 13 листопада ТОВ «Вангар» внесло за неї заставу.
Ігоря Миронюка, якого НАБУ називає ексрадником Галущенка, хоча його адвокат це спростовує, взяли під варту взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У «плівках НАБУ» його ідентифікують як «Рокета». Він подав апеляцію, але 17 грудня апеляційна палата ВАКС не задовольнила її.
Виконавчому директору з безпеки Енергоатому Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На «плівках НАБУ» Фурсенко фігурує як «Рьошик». Він подавав апеляцію, але суд її не підтримав.
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатому Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. За нього внесли гроші й він вийшов на свободу.
13 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 мільйонів гривень застави, яку за неї вже внесли.
Ексміністру національної єдності Олексію Чернишову, який, за даними слідства, фігурує у справі як «Че Гевара», суд призначив тримання під вартою до 16 січня 2026 року з можливістю вийти під заставу у 51 мільйон гривень. За нього вже заплатили цю суму і він вийшов із СІЗО. Окрім того, він фігурує у справі щодо корупції в будівельній сфері за участі топпосадовців.
1 грудня Міндічу заочно обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Слідство вважає його керівником групи, яка отримувала й відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці. Тепер справу Міндіча можуть передати до Інтерполу для його затримання, зокрема під час перетину кордону.