Спеціалізована антикорупційна прокуратура просить суд арештувати 150 мільйонів гривень, які внесли як заставу за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. За версією слідства, ці кошти могли бути отримані злочинним шляхом і легалізовані через внесення застави.
Про це керівник САП Олександр Клименко розповів в інтерв'ю каналу «Є питання».
За його словами, прокуратура також просить передати 150 мільйонів гривень в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
Слідство вважає, що гроші, які внесли як заставу за Галущенка, могли мати злочинне походження, а їх внесення могло бути способом легалізації коштів.
«Якщо суд задовольнить це клопотання, то ці кошти мають бути переказані на рахунок АРМА і вважатиметься, що цей ексміністр енергетики не вніс заставу», - пояснив Клименко.
У такому разі, за словами керівника САП, Галущенка можуть знову взяти під варту.
Герман Галущенко є фігурантом операції «Мідас», яку також називають «справою Міндіча», щодо ймовірної корупції в енергетичній сфері.
Галущенка затримали у лютому під час спроби виїхати з України. Суд визначив йому запобіжний захід із можливістю внесення 150 мільйонів гривень застави.
Кошти за нього внесли приватні компанії «Пелет Сервіс», «Гірант Констракт», «Тетрас Оптіма» та «Скайт Рітейл».
15 лютого Галущенка затримали під час спроби перетину кордону. 16 лютого стало відомо, що співробітники НАБУ і САП повідомили експосадовцю про підозру за двома статтями ККУ — «створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній» й «легалізація майна, отриманого незаконним шляхом». Слідство стверджує, що він причетний до операції «Мідас», що стосується розкрадання коштів в Енергоатомі.
17 лютого Вищий антикорупційний суд відправив Галущенка під варту до 15 квітня з можливістю застави у 200 мільйонів гривень. Ексміністр заявив, що незадоволений розміром застави та планує подати апеляцію на рішення суду. На це рішення обидві сторони процесу подали апеляційні скарги. Захист просив пом'якшити запобіжний захід, а прокуратура просила про заставу у розмірі 425 мільйонів гривень.
Як повідомляв ЦПК, 12 червня ВАКС продовжив Галущенку строк тримання під вартою, але зменшив заставу до 150 мільйонів гривень.
Що відомо про операцію «Мідас»
10 листопада 2025 року в НАБУ заявили про проведення масштабної операції «Мідас» із викриття корупції у сфері енергетики. В її межах відбулося понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від Енергоатому у вигляді «відкатів». Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
В НАБУ стверджують, що гроші «відмивали» у так званих бек-офісах у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього нардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними слідства, загалом підозрюваним у справі вдалося «відмити» 100 мільйонів доларів.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та згодом стало відомо, хто вони. Головними фігурантами у справі є бізнесмени — співвласник «Квартал 95» Тимур Міндіч, який мав кодове імʼя «Карлсон», та Олександр Цукерман — «Шугармен». Вони виїхали з країни незадовго до обшуків. Згодом проти них запровадили санкції та оголосили у розшук.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів. Один із них — колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. У нього також проводили обшуки.
12 листопада прем'єрка Юлія Свириденко внесла до Ради постанову про його звільнення, а також звільнення очільниці Міненерго Світлани Гринчук. 19 листопада парламент підтримав постанови про звільнення Галущенка і Гринчук.
Ексміністр економіки України у 2019–2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск наглядової ради компанії. Новий склад мали обрати до кінця 2025 року.
