Співзасновник Microsoft Білл Гейтс опублікував есе на шість тисяч слів про наслідки стрімкого розвитку штучного інтелекту. Він закликав уряди вже зараз готуватися до змін на ринку праці, ризиків для безпеки та впливу ШІ на людські стосунки.
Про це Білл Гейтс написав на своєму сайті Gates Notes, а також розповів The New York Times та Axios.
У тексті під заголовком «Бурхлива ера ШІ вже насталаангл. — The turbulent AI era is here. The choices we make now are critical. Рішення, які ми ухвалюємо зараз, мають вирішальне значення» Гейтс заявив, що перехід до епохи штучного інтелекту може стати одним із найбільш турбулентних періодів в історії людства.
За його словами, проблема полягає не лише в можливостях самої технології, а й у швидкості її поширення. Гейтс вважає, що суспільство та уряди не встигають підготуватися до наслідків розвитку ШІ.
«Немає плану, який би полегшив входження в еру ШІ», — написав він.
Гейтс виділив три основні групи ризиків.
Перша — масштабні зміни на ринку праці. Він прогнозує, що ШІ поступово впливатиме не лише на офісні професії, а й на медицину, право, клієнтську підтримку, програмування та виробництво. На його думку, нові робочі місця будуть, але без відповідної політики їх може бути значно менше, ніж зараз. Особливо вразливими Гейтс вважає працівників початкового та середнього рівня, а також молодь, яка лише виходить на ринок праці. Як приклад він наводить професії «білих комірців», де основна робота пов'язана з інформацією, документами, аналізом, комунікацією та роботою за комп'ютером. Це бухгалтери, юристи, програмісти, маркетологи, адміністратори, аналітики та працівники підтримки.
Гейтс також очікує розвитку робототехніки. Він припускає, що до кінця десятиліття «розумні» роботи можуть почати конкурувати з людьми за виконання окремих фізичних завдань, зокрема у будівництві та сфері обслуговування.
Другий ризик — використання ШІ злочинцями. За словами Гейтса, технологія може спростити проведення кібератак, шахрайство, створення дезінформації та дипфейків. Окремо він наголосив на біологічних ризиках: ШІ може спростити розробку нових патогенів.
У розмові з The New York Times Гейтс закликав запровадити обов'язковий контроль за системами ШІ, які можуть бути використані для створення нових молекул і потенційно небезпечних біологічних агентів. Він також розкритикував добровільне саморегулювання технологічної індустрії.
«Саморегулювання для найнебезпечнішого інструменту з усіх, які коли-небудь винаходили? Ні, дякую», — каже співзасновник Microsoft.
Третя група ризиків стосується впливу ШІ на людей та суспільство. Гейтс побоюється, що ШІ-компаньйони можуть витісняти частину людського спілкування, особливо серед молоді. Він посилається на дослідження за участю понад 1100 користувачів ШІ-компаньйонів, у якому люди з меншими соціальними мережами частіше зверталися до чат-ботів за товариством, а більш інтенсивне та емоційне використання було пов'язане з погіршенням їхнього самопочуття. Водночас Гейтс наголошує, що досліджень у цій сфері поки небагато, а їхні результати неоднозначні.
Він також попередив про можливий негативний вплив ШІ на освіту та критичне мислення. За його словами, одне попереднє опитування показало зв'язок між інтенсивнішим використанням ШІ та нижчим рівнем критичного мислення, причому сильніший ефект спостерігали серед молодших користувачів.
Ще один ризик — втрата контролю над потужними системами ШІ. Гейтс зазначає, що системи вже іноді поводяться не так, як передбачали їхні розробники. У міру вдосконалення моделей, за його словами, вони потенційно можуть почати діяти всупереч людським інтересам.
Водночас Гейтс не закликає відмовлятися від ШІ. Він вважає, що технологія може прискорити розробку ліків, допомогти медицині, освіті, сільському господарству та зробити державні послуги доступнішими.
«ШІ може стати найбільшим у світі інструментом для вирівнювання можливостей або найгіршим джерелом нерівності», — написав він.
Для мінімізації ризиків Гейтс запропонував кілька заходів. Серед них — створення національних органів, які координуватимуть політику у сфері ШІ, а також міжнародної організації, яка могла б контролювати глобальні ризики за аналогією з міжнародними механізмами у сфері ядерної безпеки, авіації та захисту озонового шару. Він зазначає, що для цього, зокрема, знадобиться співпраця США та Китаю.
Також Гейтс запропонував концепцію «Human Reserved», це робочі місця або види діяльності, які суспільство свідомо залишатиме за людьми навіть у випадках, коли ШІ або роботи технічно здатні виконувати цю роботу.
Серед прикладів він називає догляд за людьми та деякі завдання у сфері освіти й охорони здоров'я. За словами Гейтса, частину професій можна буде назавжди залишити людям, а для інших — поступово впроваджувати ШІ протягом років або десятиліть.
В інтерв'ю Axios Гейтс припустив, що в найрадикальнішому сценарії таким чином можна було б тимчасово або постійно захистити до 40% робочих місць. Водночас він не представив це як конкретний план чи встановлену квоту.
Ще одна пропозиція Гейтса — оподатковувати використання ШІ та роботів. Він аргументує це тим, що роботодавці сплачують податки із заробітної плати працівників, тоді як роботів зазвичай можна списувати як бізнес-витрати. На його думку, податок міг би дещо сповільнити заміну людей машинами, а отримані кошти спрямувати на перенавчання працівників та соціальну підтримку.
Водночас Гейтс визнає, що його позиція може бути упередженою через багаторічний зв'язок із технологічною індустрією. Він зазначає, що досі має фінансові зв'язки з технологічними компаніями, хоча запевняє, що його погляди на ШІ не мотивовані прагненням отримати прибуток.
Гейтс також розповів The New York Times, що технології справді вразили його лише тричі. Перший випадок стався у 1980 році, коли він побачив графічний інтерфейс користувача. Другий — у 2022 році, коли представники OpenAI приїхали до нього додому та продемонстрували технологію, яка згодом стала основою ChatGPT.
Третім став прогрес Claude Code у 2026 році. За словами Гейтса, саме можливості Claude Code у програмуванні його особливо вразили, оскільки програмування є сферою, яку він добре знає.
У підсумку Гейтс закликає не зупиняти розвиток ШІ, а створити правила для його використання до того, як масштабні наслідки технологічної трансформації стануть очевидними. Він планує надалі приділяти значну частину своєї роботи питанням ШІ та його впливу на нерівність.
