Під час міжнародних навчань «Сі Бриз-2026» український штаб уперше керував з'єднаннями НАТО та координував дії кораблів під час протимінних операцій. Також у межах навчань оцінювали готовність українського штабу й екіпажів працювати за стандартами Альянсу. Про особливості цьогорічного «Сі Бриз» в етері Українського Радіо Одеса розповів речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук.
Три складові навчань
За словами Плетенчука, цьогоріч навчання проходили одночасно на трьох локаціях. Це було пов'язано, зокрема, з тим, що українські протимінні кораблі зараз базуються за межами України.
Як розповів речник ВМС, сухопутна складова проходила в Румунії за участі українських морських піхотинців, морська — біля берегів Великої Британії, а в одній із країн Балтії працювали українські фахівці аварійно-рятувальних служб.
«Можна сказати, що вже було три основні складові — це сухопутна, морська й інженерна», — зазначив Плетенчук.
Під час сухопутної частини українські військові, крім бойового досвіду, демонстрували партнерам власні системи ситуаційної обізнаності. Плетенчук окремо відзначив систему «Дельта»Сучасна українська військова система ситуаційної обізнаності та координації військ. Вона збирає дані про поле бою в реальному часі з різних джерел (дронів, радарів, супутників та чатів) і виводить їх на єдину цифрову мапу, допомагаючи Силам оборони України планувати операції., яку, за його словами, Сполучені Штати офіційно визнали такою, що не має прямого аналога у їхніх збройних силах. До її створення свого часу долучалися й офіцери ВМС України.
За словами речника, морська складова була зосереджена на оцінюванні штабу протимінних дій та його сумісності зі стандартами НАТО. Він зазначив, що Україна має досвід розмінування моря в умовах бойових дій, яким українські військові діляться з партнерами.
«Щодо мінної безпеки ми підтримуємо весь цей час високий рівень цієї безпеки. Нашим партнерам дуже цікаво, як нам це вдається», — сказав Плетенчук.
Окремим напрямом, за його словами, стали суднопідіймальні роботи. Українські фахівці разом із партнерами відпрацьовували підводні роботи та знайомилися з технологіями, які використовують інші країни. Плетенчук додав, що фахівці ВМС уже брали участь у ліквідації наслідків атак та аварій на морі.
Український штаб керував кораблями НАТО
Однією з особливостей «Сі Бриз-2026», за словами Плетенчука, стало оцінювання українського штабу за стандартами НАТО. Воно мало визначити, наскільки штаб готовий до взаємодії та спільного виконання операцій із силами Альянсу.
Речник ВМС розповів, що штаб складався лише з українських офіцерів. Завдання вони отримували від окремого штабу НАТО, який одночасно оцінював результати їхньої роботи. За словами Плетенчука, такий формат дозволив максимально ускладнити умови тренування.
«Фактично операцією керує український штаб. Це структура, яка складається виключно з українських офіцерів», — пояснив він.
Плетенчук зазначив, що українські офіцери безпосередньо керували діями кораблів у морі, серед яких були й іноземні. За його даними, загалом у цьогорічних навчаннях взяли участь представники понад 20 країн.
Під час роботи штаб мав враховувати погодні умови, цивільне судноплавство, законодавчі вимоги, особливості операції та можливі нештатні ситуації.
Паралельно, за словами речника, оцінювали екіпажі українських кораблів. Така перевірка проходить у кілька етапів — від самооцінювання та зовнішнього оцінювання першого рівня до оцінювання другого рівня. Після проходження всіх етапів екіпаж вважається таким, що набув спроможності працювати в міжнародному середовищі, пояснив Плетенчук.
Українські протимінні кораблі
За словами Плетенчука, під час цьогорічних навчань в одному місці зібрали найбільшу кількість українських протимінних кораблів — п'ять. Вони мають стати ядром майбутньої протимінної бригади, яку створюють на базі дивізіону протимінних кораблів.
«Це та потуга, той підрозділ, який буде виконувати операції з розмінування нашого Чорного моря», — зазначив речник ВМС.
Водночас повернення цих кораблів до Чорного моря наразі не планують. За словами Плетенчука, вони ще мають завершити навчання та оцінювання, а безпекова ситуація поки не дозволяє проводити повноцінні протимінні операції в акваторії.
Речник також заявив про готовність України долучитися до міжнародних операцій із розмінування в разі відповідного рішення партнерів. За його словами, ВМС уже заявляли про готовність до такої роботи, а два українські екіпажі можуть виконувати спільні завдання.
Плетенчук зазначив, що участь у таких операціях дає Україні можливість не лише отримувати новий досвід, а й долучатися до забезпечення безпеки цивільного судноплавства.
Як працюють сучасні протимінні кораблі
Плетенчук розповів, що сучасні протимінні кораблі відрізняються від традиційних тральників. Їхнє завдання — не лише знешкоджувати міни, а передусім виявляти їх за допомогою спеціального обладнання.
«У нього на борту є відповідні сонари, обладнання, яке дозволяє виявляти міноподібні предмети під час проходів, коли задається якийсь квадрат», — пояснив речник.
За його словами, після виявлення підозрілого об'єкта до нього направляють дрон для додаткової розвідки та ідентифікації. Якщо підтверджується, що це міна, інший безпілотник може дистанційно її знищити. Це дозволяє зменшити ризик для екіпажів кораблів.
Плетенчук також зазначив, що мінна небезпека в морі може зберігатися десятиліттями. За його словами, українські військові й нині стикаються з мінами часів Першої та Другої світових воєн.
Речник додав, що подібна проблема існує і в інших європейських країнах: постійні протимінні групи НАТО продовжують працювати в Середземному морі, Північній Атлантиці та Північному морі.
Безпека на узбережжі
Окремо Дмитро Плетенчук закликав жителів та відпочивальників не відвідувати заборонені ділянки узбережжя. За його словами, попри попередження люди продовжують заходити в море та перебувати на небезпечних територіях. На Одещині вже фіксували випадки загибелі та травмування людей через мінну небезпеку.
«Морські міни, дрони, шахеди, будь-які дрони, які падають, вони всі становлять смертельну небезпеку», — наголосив Плетенчук.
За словами речника ВМС, небезпеку становлять не лише міни. Після атак на узбережжі можуть опинятися уламки збитих безпілотників, які також можуть містити вибухові речовини. Крім того, Плетенчук закликав відпочивальників реагувати на сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях під час атак.
Нехтування правилами безпеки речник пов'язує з психологічним звиканням людей до умов повномасштабної війни. Водночас, за його словами, тривале перебування в умовах війни не означає, що небезпека зникла.
«Якщо вам дійсно важливо не отримати ніяких негативних наслідків війни в нашій курортній зоні, треба як мінімум реагувати на повітряні тривоги», — підсумував Плетенчук.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
