Сенат США ухвалив резолюцію, яка зобов'язує президента Дональда Трампа вивести американські війська з війни проти Ірану. Раніше цього місяця документ підтримала Палата представників.
Про це повідомили агенція Reuters та телеканал CNN.
Сенат проголосував за резолюцію щодо воєнних повноважень 50 голосами проти 48. За документ проголосували четверо республіканців і всі демократи, окрім одного. Двоє сенаторів-республіканців участі в голосуванні не взяли.
Вперше з ухвалення Закону про воєнні повноваження 1973 року обидві палати Конгресу підтримали резолюцію, яка вимагає від президента вивести збройні сили США з бойових дій. Американо-ізраїльська операція проти Ірану почалася 28 лютого.
Це десяте голосування Сенату щодо воєнних повноважень стосовно Ірану від початку року. Демократи неодноразово виносили такі питання на голосування в обох палатах, і останніми тижнями їхня кампанія здобувала дедалі більше підтримки серед республіканців.
Коли резолюцію 3 червня ухвалила Палата представників, Трамп назвав чотирьох республіканців, які проголосували за документ, тими, хто грає на публіку, та звинуватив їх у непатріотичності. Він написав про це в Truth Social.
Голосування навряд чи матиме практичні наслідки і залишиться символічним, проте стало невдачею для Трампа, який донедавна мав майже одностайну підтримку республіканців у Конгресі. Адміністрація готується просити Конгрес виділити десятки мільярдів доларів на фінансування війни.
Напередодні проміжних виборів у листопаді дедалі більше республіканців розходяться з президентом в окремих питаннях — за результатами цих виборів визначиться, чи збереже партія контроль над Конгресом. За даними опитування Reuters/Ipsos, лише чверть американців вважають, що війна з Іраном була того варта, а більшість сумнівається, що перемир'я з Тегераном протриває довго.
Адміністрація Трампа працює над укладенням мирної угоди з Іраном. Підтримка резолюції в Конгресі має на меті втримати президента від відновлення бойових дій, — раніше Трамп казав, що може це зробити, якщо переговори зайдуть у глухий кут.
Оскільки це паралельна резолюція, вона не потребує підпису президента і не має сили закону. Білий дім наполягає, що Закон про воєнні повноваження неконституційний, а отже, необов'язковий. Представник Білого дому заявив, що голосування в Сенаті не має значення, бо резолюції не передають президентові, і додав, що документ ухвалили лише через відсутність двох республіканців. За його словами, резолюція вимагає вивести війська з бойових дій, які припинилися з перемир'ям 7 квітня.
Юристи кажуть, що питання конституційності Закону про воєнні повноваження, найімовірніше, вирішуватиметься в судах. Раніше жодна резолюція про воєнні повноваження не проходила через обидві палати Конгресу, а рішення Верховного суду 1983 року передбачало, що для юридичної сили такий документ потрібно подати президентові на підпис або вето.
Конгресмен від Нью-Йорка Грегорі Мікс, який ініціював резолюцію в Палаті представників, сказав, що вважає документ обов'язковим до виконання й використає всі правові засоби, щоб змусити адміністрацію його дотримуватися.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості та флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість гарантуванню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід Ормузькою протокою протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
1 травня очільник Білого дому повідомив Конгресу, що розпочаті 28 лютого бойові дії між США та Іраном припинилися. Водночас у регіоні все ще перебуватимуть американські військові.
23 травня Трамп повідомив, що провів переговори з лідерами Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Пакистану, Туреччини, Єгипту, Йорданії та Бахрейну щодо меморандуму про взаєморозуміння стосовно миру з Іраном. За його словами, сторони значною мірою узгодили угоду, яка, серед іншого, передбачає відкриття Ормузької протоки.
18 червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, спрямований на завершення війни на Близькому Сході. Підписання відбулося у дистанційному форматі.
Згідно з документом, США та Іран зобов'язуються негайно припинити всі військові операції, включно з бойовими діями на території Лівану, а також утримуватися від застосування сили чи погроз один одному в майбутньому. Проєкт передбачає укладання остаточної угоди протягом 60 днів.
22 червня Іран і США узгодили дорожню карту, яка має привести до фінальної угоди протягом 60 днів. Про це за підсумками першого раунду переговорів у Швейцарії заявили посередники — Катар і Пакистан.
