Перейти до основного змісту

Військові США та Ірану обмінялись авіаударами

Американський літак F/A-18E Super Hornet який заходить на посадку на палубу авіаносця USS Abraham Lincoln під час операції "Епічна лють" у невідомому місці у морі, 1 березня 2026 року. Getty Images/U.S. Navy

Військова авіація США вихідними завдала ударів по радіолокаційних станціях та пунктах управління дронами у районах Горук та на острові Кешм в Ірані. В іранському Корпусі вартових Ісламської революції (КВІР) заявили, що вдарили по американській авіабазі.

Про атаки на іранські об'єкти заявили у пресслужбі Центрального командування США (CENTCOM).

Там кажуть, що удари були завдані у відповідь "на агресивні дії Ірану, серед яких – збиття американського безпілотника MQ-1, що виконував польоти над міжнародними водами".

"Американські винищувачі швидко відреагували, знищивши іранські засоби протиповітряної оборони, наземну станцію управління та два безпілотники одностороннього бою, які становили явну загрозу для суден, що проходили через регіональні води", — йдеться у повідомленні.

У командуванні додали, що надалі захищатимуть "активи та інтереси США у відповідь на невиправдану іранську агресію під час поточного припинення вогню".

Тим часом іранське медіа Mehr із посиланням на заяву Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) 1 червня повідомило, що Повітряно-космічні сили Ірану завдали удару по авіабазі, з якої американські війська розпочали атаку на телекомунікаційну вежу на острові Сірік у провінції Хормозган. Там не уточнили, де розташований цей об'єкт, проте стверджують, що "всі заздалегідь визначені цілі були знищені".

23 травня очільник Білого дому Дональд Трамп повідомив, що провів переговори з лідерами Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Пакистану, Туреччини, Єгипту, Йорданії та Бахрейну щодо меморандуму про взаєморозуміння про мир з Іраном. За його словами, сторони значною мірою узгодили угоду, яка, серед іншого, передбачає відкриття Ормузької протоки.

25 травня у МЗС Ірану підтвердили, що Тегеран і Вашингтон досягли певного прогресу в переговорах про можливу угоду, яка, зокрема, має розблокувати Ормузьку протоку. Водночас там зауважили, що це не це означає "неминуче підписання" документа.

Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану

28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості та флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".

Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.

У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".

28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).

1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.

6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.

26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.

Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.

6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.

7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід Ормузькою протокою протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".

1 травня очільник Білого дому повідомив Конгресу, що бойові дії між США і Іраном, розпочаті 28 лютого, припинилися. Водночас у регіоні все ще перебуватимуть американські військові.

Топ дня
Вибір редакції