Президент Володимир Зеленський підписав закон №10218, який передбачає підтримку молодих учених та розвиток української дослідницької інфраструктури.
Про це свідчить картка документа, опублікована на сайті Верховної Ради за підписом голови держави від 19 березня.
Як пояснили у Міністерстві освіти і науки, цей закон спрямований на оновлення правил функціонування дослідницької інфраструктури, підтримку молодих учених та узгодження українського законодавства з підходами Євросоюзу.
За словами очільника відомства Оксена Лісового, документом передбачено "зрозумілі правила" для роботи дослідницької інфраструктури, а також розширення підтримки молодих науковців й відкриття доступу до дослідницьких даних.
"Це дозволить підвищити якість досліджень і посилити позиції України в європейському дослідницькому просторі", — додав міністр.
У Міносвіти зауважили, що під час підготовки змін до закону враховано пропозиції наукової спільноти, університетів, академій, рад молодих учених, а також рекомендації Єврокомісії в межах переговорного процесу за розділом 25 "Наука та дослідження".
Які системні зміни передбачає закон
- у законодавстві вперше на рівні визначень закріплюються ключові поняття, зокрема: "відкрита наука", "відкритий доступ", "оптимізовані дослідницькі дані (FAIR-дані)", "Національна електронна науково-інформаційна система", "постдокторант" та "принципи FAIR", а також удосконалено визначення терміну "дослідницька інфраструктура";
- запроваджується повноцінна рамка функціонування дослідницької інфраструктури: визначено особливості діяльності локальних, розподілених і віртуальних (цифрових) інфраструктур, передбачено створення Реєстру дослідницької інфраструктури, а також можливість формування національних консорціумів як інструменту об’єднання ресурсів;
- окремий блок змін стосується розвитку людського потенціалу в науці: запроваджуються механізми конкурсного добору постдокторантів, розширюються можливості грантової підтримки Національним фондом досліджень України програм навчання в аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі, інтернатурі та резидентурі, а також уточнюються роль і повноваження рад молодих учених;
- документ визначає нову роль наукового керівника наукового (науково-технічного) проєкту та його повноваження в реалізації досліджень;
- закон розширює доступ учених до дослідницької інфраструктури та наукових даних, водночас посилюючи вимоги до якості та достовірності результатів досліджень.
- оновлюються підходи до формування держзамовлення на науково-технічні розробки, а також розширюються цілі державної політики у сфері науки через впровадження принципів відкритої науки.
У відомстві додали, що наступним етапом після затвердження закону Зеленським стане його реалізація на практиці та запуск передбачених інструментів підтримки досліджень і науковців.
Цю законодавчу ініціативу український парламент схвалив у цілому 25 лютого 2026 року. У Раді її зареєстрували у листопаді 2023-го.
