У віці 79 років померла британська письменниця українського походження Марина Левицька. Вона була найбільше відома своїм дебютним романом "Коротка історія тракторів по-українськи", який став міжнародним бестселером та здобув кілька нагород.
Про це повідомляє BBC та The Guardian.
Підтверджуючи смерть, її агент Білл Гамільтон описав Левицьку як людину з "унікальним комічним чуттям" і "активним почуттям соціальної справедливості", а також додав, що вона "вибухнула на сцені своїм незабутнім і бестселерним першим романом".
Останні роки Левицька жила з дегенеративним захворюванням мозку. У неї залишилися партнер Дональд Сассун і дочка Соня.
Джульєт Аннан, її колишня редакторка, також віддала данину поваги авторці: "У світі дуже мало особистостей, і вона була однією з них — кумедною, теплою, ексцентричною, політичною в найкращому сенсі цього слова, неймовірною та чудовою. Її бойові художні твори житимуть як надзвичайно серйозні та веселі записи про часи та місця".
Докторка Рут Деллер, яка навчалася у Марини Левицької в 1990-х роках, описала її як "дуже жваву, дуже балакучу, дуже товариську, веселу" особистість, чий гумор "проявлявся в її книгах": "Іноді вони стосувалися досить серйозних тем, але завжди з досить легким, легким дотиком, досить комічним дотиком".
Хто така Марина Левицька
Марина Левицька народилася в таборі для біженців у Німеччині після Другої світової війни, в родині українців, яких нацисти привезли туди як примусових робітників. Пізніше з родиною переїхала до Великої Британії. До 2012 року вона викладала медіастудії в університеті Шеффілда, а потім присвятила себе кар'єрі письменниці.
Дебютна книжка, "Коротка історія тракторів по-українськи", вийшла друком, коли авторці уже було 58 років, і стала несподіваним міжнародним бестселером. Роман переклали на 35 мов (зокрема, й українською мовою). Твір був тісно пов'язаний з її власним життям — напруженими стосунками з братами й сестрами, втратою матері та ексцентричним батьком-інженером, який одружився з набагато молодшою жінкою.
За цю книгу вона отримала премію Bollinger Everyman Wodehouse за комічні твори, ставши єдиною жінкою, яка перемогла за перші 16 років її існування. А також Левицька була внесена до довгого списку Букерівської премії і до короткого списку премії Orange за художню літературу.
Серед її пізніших романів:
- "Два фургони" (2007), який увійшов до шортліста премії Орвелла за політичну літературу;
- "Ми всі зроблені з клею" (2009);
- "Різні домашні тварини: живі й мертві" (2012);
- "Хороший, поганий і трохи дурний", її останній роман, опублікований у 2020 році.
У перекладі Олекси Негребецького виходили романи "Коротка історія тракторів по-українськи" та "Різні домашні тварини, живі й мертві" — у видавництві "Темпора" у 2013 році. Також у 2008 році у видавництві "Факт" вийшла книжка "Два фургони" у перекладі Світлани Пиркало, але накладом лише 200 примірників.
Окрім художньої літератури, Левицька написала низку книг із практичними порадами для опікунів літніх людей, опублікованих благодійною організацією Age Concern.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media