Рік від запровадження локдауну. Що сталося з малим бізнесом

Коллаж Суспільне

12 березня 2020 року в Україні вперше оголосили карантин через COVID-19. За чотири дні держава закрила всі кордони, а 17 березня був запроваджений повний, або, як його ще називають, "жорсткий" локдаун. Тоді зачинили ТРЦ та всі магазини, окрім продуктових. Не працював підземний транспорт, а наземним можна було скористатися лише за наявності спеціальної перепустки. Згодом штраф можна було отримати навіть за прогулянку в парку. За словами експертів, найбільше у цей час постраждав бізнес.

Другий локдаун, інтелектуальний, запровадили у листопаді. По-іншому його ще називали "карантин вихідного дня". Третій – у січні. І знову суворі обмеження запроваджують в Києві з 20 березня 2021-го.

Суспільне поспілкувалося з представниками різних сфер діяльності, які розповіли, як карантин вплинув на їхнє життя.

Наталія Носенко, тренерка кенгу-джампінгу у Черкасах

Кенгу-джампінг – це вид фітнесу з використанням спеціальних черевиків. Наталія займається цим напрямком вже кілька років. Онлайн-тренування почала проводити весною 2020-го. Раніше доводилося витрачати гроші на оренду залу, сьогодні працює вдома. Під час занять в хід іде усе домашнє приладдя.

Ірина Філенко, Суспільне

Наталія Носенко

"Вдома є стіна, стілець, диван, стіл, каструля, пляшка з водою, рушники і книги. Ми використовуємо усе це для вправ. Це настільки ефективно, що не порівняти з жодним інвентарем у тренажерному залі. Працювати з дому мене надихнули клієнти. Довго просили — і я спробувала онлайн. Мені сподобалося. У нашому спорті дуже важлива регулярність, бо як тільки ти її втрачаєш, важко повернутися до тренувань. Дехто вже й не вертається. Через це дівчата самі сказали: "Ми будемо вставати вранці й робити руханку!"", – розповіла Наталія.

Іван, кур’єр

Іван кілька років працює в одній зі служб доставки їжі та продуктів. На початку минулого року у столиці в ній було близько тисячі кур’єрів, сьогодні ця цифра сягає майже трьох з половиною тисяч.

"З початком карантину замовлень стало значно більше, почала рости доставка, відповідно і компанії почали розширювати склад працівників – кількість кур'єрів збільшилася. Багато хто втратив роботу, і це був як підробіток. Я, для прикладу, щодня беру близько п’ятнадцяти замовлень, і це не максимальна цифра, а якщо вдуматися, що нас кілька тисяч? Тільки уявіть, скільки людей звертаються щодня до компанії!", – розповів хлопець.

Ігор Кураян, власник мережі взуттєвих магазинів у Херсоні

Ігор Кураян вважає 2020 рік збитковим, магазини закривав під час трьох локдаунів. За останнього, у січні 2021-го, отримав допомогу від держави у розмірі 8 тисяч гривень. Усю суму підприємець витратив на опалення.

Наталія Тимофеєва, Суспільне

Ігор Кураян

“Тільки за ТЕЦ у цьому магазині я заплатив 7 тисяч гривень. Ми платили і ЄСВ у повному обсязі, і єдиний податок, тобто ми брали кредити, щоб розрахуватися з орендодавцями. Ми постаралися зберегти всі робочі місця. Через специфіку бізнесу шукати нові форми торгівлі — приміром, онлайн — ми не могли, оскільки більшість людей хочуть міряти взуття перед покупкою. І є ще проблема в тому, що знизилася платоспроможність покупців", – зауважив чоловік.

Світлана Могільнікова, колишня власниця кафе у Хмельницькому

Світлана близько шести років тому відкрила кафе на речовому ринку. Рік тому їй довелося скоротити штат та тимчасово закрити заклад. А вже в липні через збитки жінка закрила кафе повністю.

“Думали, що розпочнемо роботу. Але так сталося, що люди почали йти з ринку, тому що не було ані роботи, ані людей. Для кого працювати? Так само в нас склалася така ситуація, що люди не могли приходити і повноцінно обідати в нас. Згодом ми зрозуміли з чоловіком, що ми не потягнемо цей бізнес, і були вимушені зачинити кафе. За час локдауну я вже почала вишивати маски, щоб хоч якось протриматися. Дуже шкода, тому що дуже багато душі вклала в цей бізнес. На даний час я працюю в продуктовому магазині. А що робити? Треба якось виживати. Може, дай Бог, все в країні налагодиться і ми знову повернемося до улюбленої справи. Частинка душі вже залишиться в цьому кафе, мабуть, назавжди", – поділилася Світлана.

Юлія Возна, власниця майстерні з пошиття танцювального одягу у Хмельницькому

До карантину жінка мала власне ательє. Трохи менш як рік тому їй довелося перепрофілювати його в цех для пошиття дизайнерських захисних масок.

Дарина Коломієць, Суспільне

Юлія Возна

“Перед карантином тільки почала набирати обертів в танцювальній сфері – в пошиті танцювального одягу. І, на жаль, карантин пригальмував насправді, і довелось займатись тим, чим ми навіть не думали, що будемо займатися. Цей період став поштовхом для мене. Було більше часу, і я задумалася про створення власного бренду та відкриття магазину. Зараз залишається чекати стабільнішої ситуації в країні", – розповіла Юлія.

Що кажуть експерти

Таких, хто повністю закрив свій бізнес, насправді небагато, вважає експерт з розвитку малого і середнього бізнесу Любомир Чорній. Більшість зачинялися тимчасово. І хоча підприємці, як і сама держава, зазнали збитків, цю кризу експерт називає і можливістю удосконалюватися та розвиватися.

Дарина Коломієць, Суспільне

Любомир Чорній

“У нас значно виріс внутрішній туризм. Українці не їхали за кордон, а відвідували наші курорти. Зросла кур’єрська доставка. Зросли навички в тих професіях, які передбачають дистанційне надання тих чи інших послуг. IT-відділ вагомо піднявся. Звісно, що ці галузі зараз запитують більше людського ресурсу. Запитують більше кадрів. І, власне кажучи, що вони породили додатковий попит на ринку праці. Крім того, країна і сама диджиталізувалася. Треба розуміти, що ми вже ніколи не повернемося до того, як було раніше, і з якогось боку це навіть краще", – вважає експерт.

За словами економіста Тараса Козака, нині 40% бізнесу перебуває в тіні, тому підрахувати, яких збитків зазнала держава за 2020 рік, неможливо. Загалом економіка не отримала такої шкоди, як прогнозували минулого року, вважає він.

Дарина Коломієць, Суспільне

Тарас Козак

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

“У 2020-му падіння ВВП було в розмірі 4,2%. При тому, що на момент квітня-травня оцінювалося, що ця цифра сягатиме 7-8%. Хтось навіть казав, що економіка впаде на 11%. Насправді 4,2% – це не так уже й багато. Європа впала більше, Штати впали більше. І найважливіше у цій історії, що ми навчилися жити в локдауні. Звичайно, що перші кроки уряду були не завжди логічними, але це була новинка для країни і взагалі світу. Сьогодні ми знаємо, що таке COVID-19. І психологічно, і фізично ми навчилися працювати в екстремальних умовах", – переконаний експерт.

Читайте також: Навіщо потрібна фінансова грамотність