У четвер, 2 жовтня, президент України Володимир Зеленський прибув до столиці Данії Копенгагена на саміт Європейської політичної спільноти.
Про це Суспільному повідомив речник президента Сергій Никифоров.
За його словами, до початку саміту вже відбулися зустрічі Володимира Зеленського з прем'єр-міністрами Данії та Норвегії.
Раніше про прибуття Зеленського на саміт йшлося в повідомленні DR. Зокрема, зазначалося, що глава держави прибув до Bella Center та провів коротку зустріч із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен.
"Ми обговорили кілька речей, але особливо питання дронів. Україна допомагає Європі та Данії, і ми плануємо активізувати співпрацю. Технології розвиваються дуже швидко, а дрони є одним із ключових елементів гібридної війни", — сказала Фредеріксен.
Згодом у телеграм-каналі глава держави розповів про зустріч із прем’єркою Данії, під час якої обговорювали порушення РФ повітряного простору Данії, Польщі, Румунії, Норвегії та Естонії.
"Ми неодноразово пропонували спільну, інтегровану систему захисту неба. Досвід українських фахівців та українські технології мають стати важливою частиною ініціативи Євросоюзу "Стіна дронів". Зараз у Данії перебуває сильна група українських військових, які допомагають данським колегам", — написав президент.
Крім того, сторони обговорили реалізацію ініціативи PURL та подальшу участь Данії в цій програмі. Наразі країна вже внесла до неї 90 млн євро.
Також Зеленський подякував Данії за пакет військової допомоги на понад 360 мільйонів євро, спрямований на підтримку українського виробництва в межах данської моделі.
Під час зустрічі з прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере обговорили продовження оборонної підтримки: посилення ППО й фінансування виробництва дронів в Україні, протидію російським загрозам та ініціативу Євросоюзу щодо створення "Стіни дронів", готовність України ділитися досвідом, повідомив президент. Окремо, за його словами, говорили про ініціативу PURL та енергетичну підтримку України.
За інформацією кореспондентки Суспільного, на полях саміту Зеленський також проведе зустріч з іншими європейськими лідерами щодо питань безпеки: президентом Франції Емманюелем Макроном, прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, головою Ради міністрів Італії Джорджією Мелоні, канцлером Німеччини Олафом Мерцом та прем’єром Польщі Дональдом Туском.
Також очікується, що Володимир Зеленський виступить з промовою на саміті.
Нагадаємо, 1 жовтня у Копенгагені відбувся неформальний саміт лідерів країн-членів Європейського Союзу, до якого Володимир Зеленський долучився онлайн.
Що відомо про програму PURL
14 липня США і НАТО уклали угоду Prioritised Ukraine Requirements List, яка передбачає купівлю американської зброї в Україну коштом європейських країн. За словами генсека військово-політичного блоку Марка Рютте, у рамках угоди Київ може отримати велику кількість систем ППО, ракет та боєприпасів.
Відомо, що на цю програму Данія виділила приблизно 580 мільйонів данських крон через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL), Швеція — 275 мільйонів доларів, а Норвегія — приблизно 135 мільйонів доларів.
Раніше Нідерланди профінансували перший пакет допомоги у межах PURL на суму 500 мільйонів євро. Також до програми долучилась Німеччина.
18 вересня представник НАТО розповів Суспільному, що до України прибуло перше військове обладнання, передбачене угодою між США та НАТО в межах програми PURL. Найближчим часом очікуються нові постачання.
Після зустрічі з Генсеком НАТО Марком Рютте 24 вересня Володимир Зеленський зазначив, що за два місяці від створення програми PURL її наповнення становить уже 2,1 мільярда доларів. Рютте наголосив, що важливо збільшувати кількість внесків і країн-учасниць ініціативи.
Порушення Росією повітряного простору країн НАТО
У ніч на 10 вересня російські дрони порушили повітряний простір Польщі. Тоді військові збили близько 4 з 19 безпілотників, повідомив премʼєр-міністр Дональд Туск. Відомо, що один із дронів пошкодив будинок і авто у Люблінському воєводстві, уламки знайшли в кількох селах. Того ж дня Польща активувала статтю 4 Договору НАТО для обговорення ситуації. Голова уряду заявив, що країна не запроваджуватиме додаткові обмеження через інцидент.
У Міноборони РФ заявили, що дрони, які атакували Україну, могли перетнути польський кордон, і висловили готовність до консультацій із Варшавою. Кремль залишив ситуацію без коментарів.
12 вересня генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив про початок операції "Східний вартовий" на східному фланзі Альянсу. Мета операції – "усунення конкретних загроз, пов’язаних із використанням безпілотників". Вона діятиме в Польщі та Румунії.
14 вересня президент Польщі Кароль Навроцький підписав резолюцію про перебування на території країни військових держав-членів НАТО у межах операції "Східний вартовий".
13 вересня у північних регіонах Румунії оголосили повітряну тривогу через загрозу ударних дронів. О 18:12 у небо підняли два винищувачі F-16, які близько 19:00 перехопили російський безпілотник Shahed над Дунаєм. У Міноборони уточнили, що дрон не пролітав над населеними пунктами та не становив безпосередньої загрози для цивільного населення. На інцидент відреагував президент України Зеленський, заявивши, що російський дрон перебував над Румунією 50 хвилин.
19 вересня три російські винищувачі впродовж 12 хвилин перебували у повітряному просторі Естонії. Міністр закордонних справ країни Маргус Тсахкна назвав це "порушенням територіальної цілісності та принципів Статуту ООН, які зобов’язують утримуватися від загрози силою".
22 вересня у Нью-Йорку відбулось екстрене засідання Ради безпеки ООН через порушення літаками ПКС РФ повітряного простору Естонії. Там також був присутній очільник МЗС України Андрій Сибіга, який наголосив, що подібні загрози потрібно негайно нейтралізовувати.
Крім того, вранці 23 вересня відбулося засідання Північноатлантичної ради відповідно до статті 4 Вашингтонського договору, щоб проконсультуватися та засудити порушення Росією повітряного простору Естонії 19 вересня.
