У Києві на Майдані Незалежності відбувається протест проти законопроєкту №13260, який Верховна рада підтримала 4 вересня у першому читанні. Законопроєкт має на меті посилити відповідальність військових за СЗЧ.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.
Однією з ініціаторок протесту є бойова медикиня та ветеранка Аліна Сарнацька. Протестувальники вимагають: прийняти законопроєкт про військового омбудсмена; не ухвалювати законопроєкт №13260. Протестувальники повідомляють, що акція одноразова. Виходити кожного дня, як проти закону щодо ліквідації незалежності НАБУ та САП вони поки що не планують.
Також протестувальники вийшли проти законопроєкту №13452. Цей законопроєкт має на меті посилити покарання для військових за невиконання наказу від командирів строком від 5 до 10 років позбавлення волі – без можливості для суду призначити більш м’яке покарання чи випробувальний термін. Зараз законопроєкт очікує розгляду Верховною радою у першому читанні.
Одна з протестувальниць, Дарина, повідомила Суспільному, що законопроєкт може забрати можливість у військових змінювати місце служби через СЗЧ. Вона має родичів у війську, тому вийшла на протест.
"Я хочу, щоб його (законопроєкт — ред.) не прийняли, не підписали. Це робиться за спинами військових. Військові не можуть за себе вийти і сказати", — прокоментувала дівчина свою позицію щодо законопроєкту.
Станом на 20:15 на Майдані Незалежності зібралось близько 100 людей, повідомляє кореспондентка Суспільного.
Протестувальники скандують "Захистіть права військових" та "Служба — не рабство.
Памʼятник "Засновникам Києва" на Майдані Незалежності підсвітили з написом "Захистіть права військових".
Один з учасників протесту військовий Ярослав повідомив Суспільному, що підтримав протест щодо запровадження посади військового омбудсмена. За його словами, окремі процеси під час служби потребують контролю саме від Уповноваженого з прав військових.
"Доводять особовий склад до такої, знаєте, межі, де наліво СЗЧ, де направо "200Термін "вантаж 200", походить з неформального лексикону армії СРСР. Використовується для позначення втрат особового складу.". Людина зі здоровою своєю головою розуміє, що дорога або направо, або наліво. І що вибере, звісно СЗЧ. А зараз повідомляють, що там від п'яти років позбавлення волі. Це не є максимально логічною, як ми розуміємо. І не допустимо цього разом", — сказав військовий у коментарі Суспільному.
Ярослав також розповів, що не приходив на Майдан Незалежності з ціллю на протест, але долучився, коли вже помітив протестувальників та заклики підтримати законопроєкт про чіткі терміни служби для військових.
"Прошу небайдужих долучатися і просувати цей законопроєкт для того, аби військові мали право на чіткі терміни служби, демобілізацію та повернення до своїх родин. Дякую", — сказав він.
Учасниця протесту Наталя повідомила, що прийшла на Майдан Незалежності, адже хоче від держави, щоб та "слухала не лише командирів, а й простого солдата".
"Потрібно, щоб за непослух незаконних наказів солдатів не карали 5 роками вʼязниці. Потрібно, щоб командири несли відповідальність за свої накази. А зараз виходить так, що лише солдати несуть відповідальність за те, що пішли в СЗЧ. Перевестись з бригади у бригаду можна лише через СЗЧ. Це неправильно", — сказала протестувальниця.
Вона повідомила, що вийшла на протест заради своїх рідних та друзів, які зараз у війську.
Протестувальник Вадим розповів, що вийшов на протест через свого батька, який є військовим та зник безвісти під час бойових дій. Він хоче, щоб законопроєкт №13260 був відкликаний.
"Хочемо, щоб влада нас почула. Законопроєкт №13260 має бути відкликаний, або до нього мають внести правки. Тому що реальні терміни для людей, на яких тримається ця країна, за непослух — це несправедливо", — сказав Вадим.
Ще одна з вимог — прийняти законопроєкт про військового омбудсмена. Це президентський законопроєкт, який Верховна рада отримала на розгляд ще у травні 2025 року. Президент Зеленський визначив його як "невідкладний". У червні 2025 року законопроєкт прийняли за основу у залі парламенту. Але з того часу законопроєкт очікує на друге читання.
Законопроєкт передбачає створення Офісу військового омбудсмена як допоміжного органу при президентові для здійснення функцій цивільного демократичного контролю в секторі безпеки та оборони, що передбачені законом "Про національну безпеку України". Також законопроєкті серед іншого, прописаний: порядок подання та розгляду скарг військовослужбовців; порядок проведення перевірок у військових частинах і органах військового управління у зв’язку з порушенням прав військовослужбовців; процес підготовки висновків і взаємодії військового омбудсмана з іншими державними органами.
Зараз Уповноваженою з прав військових є Ольга Решетилова — правозахисниця, співзасновниця фонду "Повернись живим". Зеленський призначив її ще у грудні 2024 року.
Станом на 21:00 на протест проти законопроєкту №13260 на Майдані Незалежності зібралось близько двох сотень людей.
Ближче до 23:00 протестувальники почали розходитися. Найбільша кількість людей на протесті — це близько 400, передає кореспондентка Суспільного.
Що відомо про законопроєкт №13260
4 вересня Верховна рада підтримала у першому читанні законопроєкт №13260, який стосується відповідальності військовослужбовців за самовільне залишення частини та дезертирство (СЗЧ).
Цей законопроєкт фактично повертає повну кримінальну відповідальність за такі правопорушення, оскільки суд не зможе застосувати пом’якшувальну норму.
Законопроєкт пропонує:
- вилучити норму (ч. 5 ст. 401 ККУ), яка дозволяла вперше вчиненим під час воєнного стану випадкам самовільного залишення частини чи дезертирства уникати відповідальності, у разі добровільного повернення на службу;
- доповнити перехідні положення Кримінального кодексу новим пунктом, що визначає підстави для звільнення від відповідальності тих військовослужбовців, які вперше вчинили такі правопорушення, але добровільно повернулися або вже несуть службу;
- внести зміни до статей Кримінального процесуального кодексу та врегулювати умови й порядок звільнення військових від кримінальної відповідальності у випадках, коли є для цього підстави.