22 червня росіяни вдарили ракетою "Іскандер-М" по тимчасовому полігону ЗСУ на Херсонщині. Через це загинули троє й отримали поранення 14 військових. Перед ударом, за словами волонтерів, над полігоном літав російський розвідувальний дрон Supercam.
20 травня, так само за наведенням безпілотника, окупанти вдарили по стрільбищу на Сумщині за 50 кілометрів від російського кордону. Тоді загинули шестеро військових, десять отримали поранення. Російські дрони залітають ще далі: у березні розвідувальник коригував удар балістичною ракетою по полігону на Дніпропетровщині, а у торік у вересні, ймовірно, скерував дві ракети на Полтавський військовий інститут звʼязку.
Чому російським дронам вдається залітати так далеко, як Україна з цим бореться і чи можливо взагалі знищити всі розвідувальні БпЛА ― розбиралось Суспільне.
Які дрони використовує Росія
Основні моделі на озброєнні противника ― "Орлан-10", "Орлан-30", ZALA й Supercam. Дві останні мають електродвигун, тому дальність і висота їх польоту відносно невеликі, але ці дрони не помітиш у тепловізорі. В "Орланів" же двигун внутрішнього згоряння, який дає можливість безпілотнику підніматись на шість кілометрів і залітати на глибину в 120 кілометрів, часом навіть більшеУ грудні 2022 року "Орлан-10" працював над Києвом.. Загалом дрон може пробути в повітрі близько 10 годин.
"Так глибоко залітати "Орлану" дозволяє застосування різних систем звʼязку, включно з нашими мережами мобільного інтернету, ― пояснює консультант фонду "Повернись живим" Тарас Тимочко. ― Або йому допомагають інші дрони, виступаючи ретрансляторамиЗавдяки використанню додаткових антен. сигналу."
Найчастіше "Орлани" використовують, щоб знаходити в тилу стратегічні обʼєкти на кшталт систем ППО, каже Тимочко. ZALA й Supercam же ― розвідники нижчого класу із задачею виявляти переміщення наших військових та техніки неподалік від лінії фронту.
Інші моделі російських розвідувальних дронів ― "Оріон" (аналог Bayraktar TB2) та С-70 "Мисливець" із розмахом крила в 19 метрів. Останній торік збили над Донеччиною. Через високу вартість цих безпілотників росіяни практично не використовують їх на полі бою.
Як Україна протидіє таким дронам
Як повідомили Суспільному в Повітряних силах, із 24 лютого 2022 року до 29 травня 2025-го в повітряному просторі України було зафіксовано понад 72 200 російських розвідувальних безпілотників. 9 250 ― близько 13% ― знищила українська система ППО. Цьогоріч відсоток збиття зріс до понад 18%Було зафіксовано 18 650 розвідувальних дронів, із них знищено 3420..
Україна може збивати такі дрони за допомоги авіації, зенітних комплексів ― "Бук", "Patriot", "SAMP/T", "Стріла-10" ― а також протидіяти РЕБ. Але боєприпасів до таких видів ППО небагато, вони дорогі, тож боротись проти дешевих і масових розвіддронів у цей спосіб неефективно.
Натомість із початку 2024 року Україна почала використовувати для збиття таких БпЛА дрони-перехоплювачі, каже керівниця волонтерського проєкту Victory Drones благодійного фонду Dignitas та директорка Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська. "Ми зробили дуже крутий ривок у цьому. Раніше небо кишіло дронами. Сама можливість збивати їх дешевими засобами дала колосальний ефект", ― каже Берлінська.
Передусім мова про FPV-дрони, які наздоганяють російські безпілотники та підривають їх. Нині Повітряні сили масштабують застосування подібних дронів, зокрема співпрацюють із волонтерськими фондами та організаціями. Один із них ― проєкт "Дронопад" від фонду "Повернись живим". За словами консультанта фонду Тараса Тимочка, від старту проєкту в минулому році вже вдалося збити близько 2000 російських безпілотників. Цей підхід він називає "системою малої протиповітряної оборони" ― і запевняє, що в перспективі вона може стати альтернативою дорогій системі конвенційноїМова про установки "Patriot", "SAMP/T", "Бук" та інші ППО.
Ефективність підходу доводять фінансові результати "Дронопаду": проєкт допоміг знищити російських безпілотників вартістю понад 4,4 млрд гривень, використавши для цього менш ніж 400 млн гривень.
Чому більшість розвідувальників досі не виходить збивати
На це є три головні причини. Перша ― їх складно виявляти. Через, як пояснили Суспільному в Повітряних силах, "польотні параметри й малу ефективну площу розсіювання", тобто помітність для радарів.
Для виявлення таких дронів потрібні спеціальні пристрої ― і партнери Україні їх не постачають. "Нам пропонують, наприклад, контрбатарейні радіолокаційні системи. Це тут не особливо підходить", ― каже авіаексперт і заступник генерального директора компанії-виробника засобів РЕБ Анатолій Храпчинський.
По-друге, бракує дронів-перехоплювачів та відповідних екіпажів. Коли Україна взяла на озброєння ці FPV, росіяни, зі свого боку, почали запускати більше розвідувальників та оснащувати їх камерами ззаду. Це допомагає їм ухилятись від наших дронів. Відповідь ― у збільшенні кількості українських перехоплювачів. Наприклад, зараз над цим працює "Повернись живим". Хоча для ефективної протидії розвідувальним БпЛА, на думку консультанта фонду Тараса Тимочка, треба також покращити звʼязок із підрозділами, які знищують російські дрони, і вдосконалювати перехоплювачі. Загалом, за його словами, цей підхід зараз набагато ефективніший за мобільні вогневі групи.
І, по-третє, наразі українські системи радіоелектронної розвідки та боротьби ще заслабкі для цих викликів. "У нас мають бути системи радіоелектронної розвідки, які дозволяють виявляти будь-які об'єкти в повітрі. Системи радіолокації, які також допомагають виявляти розвідувальні дрони, ― каже Храпчинський. ― Далі ми можемо боротись засобами радіоелектронної боротьби. Є рішення, які працюють на велику дистанцію [в десятки кілометрів]. А безпосередньо фізичне знищення має бути вже останнім етапом".
Утім, навіть якщо вдасться втілити все бажане ― частина розвідувальних дронів все одно потраплятимуть в український тил.
Чи можливо знищити всі російські розвідувальники?
Україні вдалося відчутно зменшити кількість російських розвідувальників, які залітають у глибокий тил, підтверджує Марія Берлінська. Але цей показник не буде стовідсотковим. "Навіть якщо все буде ідеально підготовлено: вистачатиме екіпажів ППО, засобів протидії, радіолокаційних систем і все добре працюватиме ― все одно можуть бути кілька бортів, які прорвуться", ― каже експертка.
"Якщо 20-30 дронів летітимуть одночасно в одному місці, спроможності ППО будуть перевантажені, ― підтверджує Тарас Тимочко. ― Тоді певна кількість розвідувальних дронів все одно проб'ється всередину, вглиб".