За даними джерел, верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї обрав собі наступників, а також підібрав заміни військовому командуванню на випадок вбивства. Сам Хаменеї наразі ховається в бункері.
Про це пише The New York Times.
Як розповіли троє іранських чиновників, знайомих з його планами дій у надзвичайних ситуаціях, 86-річний Хаменеї сховався в бункері і спілкується з командирами через довіреного помічника. Також він призупинив електронну комунікацію, щоб його було складніше знайти.
Як пише The New York Times, Хаменеї вибрав трьох високопоставлених священиків, які стануть кандидатами в наступники на випадок його вбивства. Також він призначив кілька людей на заміну своїм довіреним помічникам, якщо уб’ють і їх. При цьому син аятоли Хаменеї, Моджтаба, також священнослужитель і близький до Корпусу вартових Ісламської революції, про якого ходили чутки, що він є одним із головних претендентів, відсутній серед кандидатів, повідомили чиновники.
Зазвичай процес призначення нового верховного лідера може тривати місяцями, і священнослужителі самі вибирають імена з власних списків. Але зараз, коли країна опинилась у стані війни, за словами чиновників, аятола хоче забезпечити швидкий та впорядкований перехід влади та зберегти свою спадщину.
Спадкоємність довгий час була надзвичайно делікатною та складною темою, яку рідко обговорювали публічно, окрім спекуляцій та чуток у політичних та релігійних колах. Верховний лідер має великі повноваження: він є головнокомандувачем Збройних сил Ірану, а також головою судової, законодавчої та виконавчої гілок влади. Він також є “Валі Факіхом”, що означає найвищий охоронець шиїтської віри.
Загалом, як пише видання, Іран, схоже, подолав початковий шок, достатньо реорганізувавшись, щоб завдавати щоденних власних контрударів по Ізраїлю. Вертикаль влади в країні, як і раніше, функціонує, а в оточенні аятоли немає явних ознак невдоволення, кажуть співрозмовники видання.
При цьому розвідка країни наказала чиновникам припинити використання мобільних телефонів і будь-яких електронних пристроїв зв'язку, а також наказала всім високопоставленим урядовим чиновникам і військовим командирам залишатися в укриттях під землею.
Також в Ірані було майже повністю відключено інтернет, а вхідні міжнародні дзвінки заблоковано.
Що відомо про атаки Ізраїлю на Іран
У ніч на 13 червня Армія оборони Ізраїлю розпочала повітряну операцію проти ядерної програми Ірану. Ізраїльські ВПС завдали ударів по десятках цілей на території Ірану, включно з об'єктами, що мають відношення до збагачення урану та іншими військовими об’єктами.
Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу заявив, що метою операції є "завдати удару по ядерній інфраструктурі Ірану, його заводах з виробництва балістичних ракет та військових потужностях". Він наголосив, що операція триватиме стільки, скільки буде потрібно, аж до повного виконання завдання.
Іран у відповідь на атаку запустив у бік території Ізраїлю понад 100 безпілотників у відповідь на ізраїльські удари по десятках цілей.
Пізніше 13 червня і 14 червня Ізраїль завдав нових авіаударів по містах Ірану, де розташовані ключові оборонні споруди та військові бази.
На екстреному засіданні Ради Безпеки ООН 13 червня Іран офіційно звинуватив Сполучені Штати в причетності до ударів Ізраїлю по іранській території. Вашингтон відкинув ці обвинувачення та закликав Тегеран сісти за стіл переговорів щодо ядерної програми.
20 червня у МАГАТЕ заявили, що в Ірані існує небезпека радіологічного викиду для місцевих жителів. Це повʼязано з атаками Ізраїля на ядерні обʼєкти Ірану, які розпочались 13 червня.