Більшість громадян США не хочуть, щоб їхня країна втручалася у загострений збройний конфлікт між Ізраїлем та Іраном.
Про це пише Axios з посиланням на опитування Economist/YouGov, оприлюднене цього тижня.
За результатами, 60% із 1512 опитаних американців вважають, що збройні сили США не повинні втручатися у війну між Ізраїлем та Іраном. Водночас 16% підтримують військове втручання, а 24% не визначилися.
Ця позиція загалом зберігається попри політичні погляди: проти втручання виступають 65% демократів, 61% незалежних виборців та 53% республіканців.
61% американців вважають іранську ядерну програму або "серйозною та негайною", або "досить серйозною" загрозою для США. Більшість також виступають за переговори з Іраном щодо його ядерної програми: 58% демократів і 61% республіканців підтримують дипломатичний підхід.
Інше опитування, проведене Washington Post серед 1008 дорослих американців 18 червня, показало, що 7 з 10 респондентів вважають ядерну програму Ірану "серйозною або негайною загрозою".
Республіканці частіше, ніж демократи чи незалежні виборці, називають цю загрозу "негайною та серйозною".
Опитування Economist/YouGov проводилося упродовж 13-16 червня, похибка вибірки становить близько ±3%. Опитування Washington Post проведено 18 червня, похибка вибірки ±3,6 процентного пункту.
Що говорив Трамп про можливу участь у війні проти Ірану?
Напередодні видання WSJ із посиланням на обізнаних з перебігом обговорень співрозмовників повідомила, що очільник Білого дому інформував американських високопосадовців, що він схвалив плани атаки на Іран, але поки відклав її, щоб побачити, чи відмовиться Тегеран від своєї ядерної програми.
За даними видання, однією з можливих цілей США є добре захищений об’єкт зі збагачення урану у Фордо, який розташований під горою і, за оцінками військових експертів, є недосяжним для більшості звичайних авіабомб, окрім найпотужніших.
Коментуючи це Трамп заявив, що журналісти видання "не мають уявлення", що він думає з приводу Ірану.
Раніше лідер США на запитання, чи ухвалив він рішення завдати удару по ядерних об’єктах Ірану, відповів: "Можливо, зроблю це, можливо, ні".
Своєю чергою верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив, що Іран не капітулює, і попередив, що будь-яке американське воєнне втручання матиме "непоправні наслідки".
Атака Ізраїлю на Іран
У ніч на 13 червня Армія оборони Ізраїлю розпочала повітряну операцію проти ядерної програми Ірану. Ізраїльські ВПС завдали ударів по десятках цілей на території Ірану, включно з об'єктами, що мають відношення до збагачення урану та іншими військовими об’єктами.
Прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу заявив, що метою операції є "завдати удару по ядерній інфраструктурі Ірану, його заводах з виробництва балістичних ракет та військових потужностях". Він наголосив, що операція триватиме стільки, скільки буде потрібно, аж до повного виконання завдання.
Унаслідок атаки загинули командувач Корпусу вартових Ісламської революції Хосейн Саламі та начальник Генштабу Збройних сил Ірану Мохаммад Багері, повідомило Іранське державне інформагентство.
Крім того, після ізраїльської атаки низка країн закрили свій повітряний простір.
МАГАТЕ висловило занепокоєння щодо ударів по ядерних об'єктах. Іран заявив, що ядерні об’єкти не зазнали серйозних пошкоджень під час атаки Ізраїлю.
Іран у відповідь на атаку запустив у бік території Ізраїлю понад 100 безпілотників у відповідь на ізраїльські удари по десятках цілей.
Пізніше 13 червня і 14 червня Ізраїль завдав нових авіаударів по містах Ірану, де розташовані ключові оборонні споруди та військові бази.
На екстреному засіданні Ради Безпеки ООН 13 червня Іран офіційно звинуватив Сполучені Штати в причетності до ударів Ізраїлю по іранській території. Вашингтон відкинув ці обвинувачення та закликав Тегеран сісти за стіл переговорів щодо ядерної програми.