Спеціальний представник США Стів Віткофф та міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі кілька разів провели телефонні розмови після початку ізраїльських ударів по Ірану, намагаючись знайти дипломатичне завершення кризи.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела.
За словами дипломатів, які попросили не називати їхніх імен через делікатність питання, Арагчі заявив, що Тегеран не повернеться до переговорів, якщо Ізраїль не припинить атаки, які розпочалися 13 червня.
Вони зазначили, що переговори включали коротке обговорення пропозиції США, наданої Ірану наприкінці травня, яка має на меті створити регіональний консорціум зі збагачення урану за межами Ірану, пропозицію, яку Тегеран досі відхилив.
Телефонні розмови цього тижня стали найзмістовнішими з моменту початку контактів у квітні. Раніше обидва посадовці обмежувалися лише короткими зустрічами після раундів непрямих переговорів.
Регіональний дипломат, близький до Тегерана, повідомив, що Арагчі сказав Віткоффу, що Тегеран "може проявити гнучкість у ядерному питанні", якщо Вашингтон тиснутиме на Ізраїль, щоб той припинив війну.
Європейський дипломат також сказав: "Арагчі сказав Віткоффу, що Іран готовий повернутися до ядерних переговорів, але не зможе, якщо Ізраїль продовжуватиме бомбардування".
Окрім коротких зустрічей після п'яти раундів непрямих переговорів, що відбулися з квітня, присвячених обговоренню багаторічної ядерної суперечки Ірану, Арагчі та Віткофф раніше не мали прямих контактів.
Інший регіональний дипломат, який поспілкувався з Reuters, сказав, що "(перший) дзвінок був ініційований Вашингтоном, який також запропонував нову пропозицію" для подолання глухого кута через конфлікт червоних ліній.
Президент США Дональд Трамп хоче, щоб Тегеран припинив збагачення урану на своїй території, тоді як Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив, що право Тегерана на збагачення не підлягає обговоренню.
Високопоставлений європейський дипломат заявив, що на саміті G7 стало зрозуміло, що Трамп хоче, щоб операції завершилися дуже швидко, і що він хоче, щоб іранці з ним розмовляли, водночас чітко давши зрозуміти, що вони повинні прийняти його вимоги, якщо хочуть, щоб війна закінчилася.
З огляду на ізраїльські удари та риторику Трампа, дипломати заявили, що Іран не в змозі проводити публічні переговори зі США, але зустріч з європейцями як посередниками для просування дипломатії вважається більш реалістичною для Тегерана.
Атака Ізраїлю на Іран
У ніч на 13 червня Армія оборони Ізраїлю розпочала повітряну операцію проти ядерної програми Ірану. Ізраїльські ВПС завдали ударів по десятках цілей на території Ірану, включно з об'єктами, що мають відношення до збагачення урану та іншими військовими об’єктами.
Прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу заявив, що метою операції є "завдати удару по ядерній інфраструктурі Ірану, його заводах з виробництва балістичних ракет та військових потужностях". Він наголосив, що операція триватиме стільки, скільки буде потрібно, аж до повного виконання завдання.
Унаслідок атаки загинули командувач Корпусу вартових Ісламської революції Хосейн Саламі та начальник Генштабу Збройних сил Ірану Мохаммад Багері, повідомило Іранське державне інформагентство.
Крім того, після ізраїльської атаки низка країн закрили свій повітряний простір.
МАГАТЕ висловило занепокоєння щодо ударів по ядерних об'єктах. Іран заявив, що ядерні об’єкти не зазнали серйозних пошкоджень під час атаки Ізраїлю.
Іран у відповідь на атаку запустив у бік території Ізраїлю понад 100 безпілотників у відповідь на ізраїльські удари по десятках цілей.
Пізніше 13 червня і 14 червня Ізраїль завдав нових авіаударів по містах Ірану, де розташовані ключові оборонні споруди та військові бази.
На екстреному засіданні Ради Безпеки ООН 13 червня Іран офіційно звинуватив Сполучені Штати в причетності до ударів Ізраїлю по іранській території. Вашингтон відкинув ці обвинувачення та закликав Тегеран сісти за стіл переговорів щодо ядерної програми.
18 червня WSJ із посиланням на обізнаних з перебігом обговорень співрозмовників повідомила, що очільник Білого дому інформував американських високопосадовців, що він схвалив плани атаки на Іран, але поки відклав її, щоб побачити, чи відмовиться Тегеран від своєї ядерної програми.
За даними видання, однією з можливих цілей США є добре захищений об’єкт зі збагачення урану у Фордо, який розташований під горою і, за оцінками військових експертів, є недосяжним для більшості звичайних авіабомб, окрім найпотужніших.
Раніше Трамп за запитання, чи ухвалив він рішення завдати удару по ядерних об’єктах Ірану, відповів: "Можливо, зроблю це, можливо, ні".
Своєю чергою верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив, що Іран не капітулює, і попередив, що будь-яке американське воєнне втручання матиме "непоправні наслідки".