Іран оголосив в ефірі державного телебачення, що не братиме участі в переговорах зі Сполученими Штатами щодо ядерної програми в неділю, 15 червня, і до подальшого повідомлення.
Про це повідомляє The New York Times.
Депутат іранського парламенту, член комісії з національної безпеки і зовнішньої політики парламенту Ірану Аладдін Бороджерді заявив, що шостий раунд переговорів, який мав відбутися в Омані 15 червня, скасували, передає iran.liveuamap.
Президент США Дональд Трамп після ударів Ізраїлю по Ірану закликав Іран якнайшвидше укласти нову угоду, щоб уникнути подальших жертв і руйнувань. Трамп заявив, що давав Ірану багато шансів укласти угоду, але Тегеран так і не зміг цього зробити. За його словами, "ще є час, щоб покласти край цій різанині".
Трамп наголосив, що США володіють "найсмертоноснішою військовою технікою у світі", якою, за його словами, також активно користується Ізраїль. Він додав, що деякі іранські лідери, які відмовилися йти на компроміс, вже загинули, і попередив, що наступні удари будуть ще потужнішими.
"Іран повинен укласти угоду, поки нічого не залишилося, і врятувати те, що колись було відоме як Іранська імперія. Більше жодних смертей, жодних руйнувань, просто зробіть це, поки не пізно", — написав Трамп у соцмережі Truth Social.
Що відомо про 5 раундів ядерних перемовин між США та Іраном
31 травня, міністр закордонних справ Оману Саїд Бадр Альбусаїді під час короткого візиту до Тегерана передав Ірану нову пропозицію від США щодо ядерної угоди. Оман виступає посередником у переговорах між Іраном та Сполученими Штатами.
Раніше прессекретарка Білого дому Каролін Левітт заявляла, що спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стів Віткофф "надіслав іранському режиму детальну та прийнятну пропозицію, і в їхніх інтересах її прийняти".
30 травня президент США Дональд Трамп заявляв, що угода з Іраном можлива в "не надто далекому майбутньому".
23 травня Іран та Сполучені Штати розпочали новий п'ятий раунд переговорів щодо ядерної програми Тегерана. Вони відбулися в Римі за посередництва Оману. Міністр закордонних справ Оману Бадр Бінь Хамад аль Бусаїді на платформі Х написав, що цей раунд переговорів завершився "певним прогресом, хоча й не остаточним".
11 травня, представники Ірану та США відновили переговори з урегулювання суперечностей навколо ядерної програми Тегерана. Четвертий раунд перемовин пройшов у столиці Оману — Мускаті.
В Омані Іран і США у суботу, 26 квітня, провели третій раунд зустрічей щодо ядерної програми Тегерана. Подробиці перемовин не повідомлялися.
Другий раунд переговорів високого рівня між делегаціями США та Ірану щодо ядерної програми Тегерана відбувся в Римі в суботу, 19 квітня. Перший раунд перемовин пройшов за тиждень до того у столиці Оману Мускаті. Тоді Білий дім охарактеризував ядерні переговори між посланцем Трампа Віткоффом і міністром закордонних справ Ірану, які відбулися у суботу, 12 квітня, в Омані, як крок у правильному напрямку і підтвердив плани щодо подальших переговорів.
Переговори на високому рівні відбулися після того, як Трамп пригрозив військовими ударами по Ірану, якщо той не погодиться на нову угоду, що викликало попередження з боку Тегерана про те, що будь-яка атака втягне США в ширший близькосхідний конфлікт.
Трамп дав Тегерану двомісячний термін, щоб прийняти угоду, яка призведе до зменшення ядерного сліду Ірану або повної ліквідації його програми.
Після п’яти раундів перемовин між іранським міністром закордонних справ Аббасом Аракчі та представником президента Дональда Трампа з питань Близького Сходу Стівом Віткоффом залишалися розбіжності.
Іран не хотів відмовлятися від збагачення урану на своїй території та відмовлявся вивозити вже накопичений високозбагачений уран за кордон. США вважали, що ці матеріали можуть бути використані для створення ядерної зброї, хоча Іран наполягав, що його ядерна програма має лише мирні цілі.
Іранські чиновники також вимагали від США чітких юридичних гарантій, що Вашингтон знову не вийде з угоди — як це зробив Трамп у 2018 році під час першої каденції.
Що відомо про вихід США з Угоди 2015 року з Іраном
Угода 2015 року, укладена Іраном і групою 5+1 (п'ятьма постійними членами Радбезу ООН – США, Росією, Китаєм, Францією, Великою Британією й Німеччиною — та ЄС), обмежувала ядерну програму Тегерана в обмін на скасування санкцій. Уряди провідних країн світу вважали угоду з Іраном важливою умовою міжнародної безпеки. Водночас низка країн, в тому числі США за президентства Трампа й Ізраїль, весь час висловлювали побоювання, що вона не дає твердих гарантій відмови Ірану від ядерної програми.
8 травня 2018 року тодішній президент США Дональд Трамп повідомив про вихід Сполучених Штатів з ядерної угоди з Іраном. Майже одразу США спільно з Об'єднаними Арабськими Еміратами запровадили чергові персональні санкції проти шести представників Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), що проводили операції в Сирії, трьох компаній, що мали відношення до цієї військової організації, та голови Центробанку Ірану.
Іран назвав цей крок Сполучених Штатів "незаконним", міністр закордонних справ Ірану Заріф пообіцяв продовжити пошуки рішення разом з іншими країнами-учасницями угоди, а тодішній президент Ірану Рухані пригрозив відновити збагачення урану в більших, ніж до цього, масштабах в разі, якщо угода провалиться.
Після виходу США з угоди Іран із 2019 року почав поступово порушувати її умови, суттєво збільшивши рівень збагачення урану — до 60%, що вже близько до рівня, необхідного для створення ядерної зброї.
За оцінками МАГАТЕ, поточна активність Ірану викликає занепокоєння, однак офіційний Тегеран наполягає: його ядерна програма має виключно мирний характер.
У доповіді МАГАТЕ, опублікованій 31 травня, йдеться, що що Іран за останні три місяці значно розширив свої запаси урану, близького до збройового, чого достатньо для виробництва приблизно 10 ядерних бомб.
Також зазначається, що Тегеран не повідомив про ядерні матеріали та діяльність у трьох незаявлених місцях. У МАГАТЕ наголосили, що не можуть "надати гарантії того, що ядерна програма Ірану є виключно мирною".
Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді 1 червня у листі відкинув висновки агентства, заявивши, що вони ґрунтуються на "сфабрикованих даних, наданих сіоністським режимом", та назвавши їх "непідтвердженими звинуваченнями", призначеними для "політичної експлуатації проти Ірану".
Атака Ізраїлю на Іран
У ніч на 13 червня Армія оборони Ізраїлю розпочала повітряну операцію проти ядерної програми Ірану. Ізраїльські ВПС завдали ударів по десятках цілей на території Ірану, включно з об'єктами, що мають відношення до збагачення урану та іншими військовими об’єктами.
Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу заявив, що метою операції є "завдати удару по ядерній інфраструктурі Ірану, його заводах з виробництва балістичних ракет та військових потужностях". Він наголосив, що операція триватиме стільки, скільки буде потрібно, аж до повного виконання завдання.
Також 13 червня Іран запустив у бік території Ізраїлю понад 100 безпілотників у відповідь на ізраїльські удари по десятках цілей.
Крім того, після ізраїльської атаки низка країн закрили свій повітряний простір.
