У Євросоюзі зважують можливі наступні кроки щодо правової бази захисту українців, які виїхали з України через повномасштабне вторгнення РФ. Очікується, що пропозиція буде представлена у червні. Зокрема міністри розглядають продовження тимчасового захисту на один рік, яке, ймовірно, супроводжуватиметься не законодавчою заявою держав-членів блоку, в якій буде окреслено поетапне скасування захисту.
Про це пише Euractiv.
Зазначається, що коли ЄС запустив Директиву про тимчасовий захист (TPD) у березні 2022 року, це було тимчасовим рішенням. Тобто негайний колективний захист для людей, які втікають від війни Росії проти України.
Спочатку вона передбачала лише два продовження, обмежуючи захист трьома роками до березня 2025 року. Пізніше Європейська комісія продовжила цей термін до березня 2026 року.
Один з дипломатів ЄС сказав виданню, що зараз за закритими дверима набирають обертів переговори про "стратегії виходу", посилаючись на мінливий "геополітичний ландшафт".
Журналістам також стало відомо, що міністри розглядають продовження тимчасового захисту ще одне — останнє, річне продовження, яке може супроводжуватись неформальною заявою держав-членів про поступове згортання захисту, в якому буде окреслено поетапне скасування.
Країни-члени можуть розглянути це питання вже 12–13 червня під час засідання Ради з питань юстиції та внутрішніх справ, де, як очікується, буде обговорено це питання.
Більшість держав-членів ЄС підтримують продовження, але експерти попереджають, що для подальшого продовження залишається мало правових можливостей.
"Ми вже стоїмо на тонкому льоду з останнім продовженням. Пряме тлумачення директиви означало б, що після трьох років вона втратила чинність", – сказав старший політичний радник Міжнародного центру розвитку міграційної політики Мартін Вагнер.
Водночас він додав, що оскільки цього не сталося, "необхідно провести реальну дискусію про альтернативи та про те, як тим чи іншим чином вийти з тимчасового захисту".
Ще один європейський дипломат заявив виданню, що "без чіткого виходу з ситуації директива може мати зворотний ефект.
"Якщо ми не надамо можливість вийти з системи захисту, ми ризикуємо перевантажити національні системи надання притулку, чого саме і мала запобігти директива", – пояснив він.
За словами, Вагнера наразі Брюссель повинен розробити стратегію переходу від тимчасового захисту як для тих українців, хто бажає залишитися, так і для тих, хто хоче повернутися додому.
"Потрібні якісь рекомендації від Єврокомісії та Ради ЄС, щоб допомогти державам-членам впоратися з цією зміною", – зазначив він.
Одним зі сценаріїв може бути також звуження сфери застосування захисту. Це може означати виключення людей, які повернулися до України на постійне проживання, з можливості повторного вступу до програми через кілька місяців або заборону новим прибулим скористатися перевагами за чинними правилами.
Інший варіант, який розглядається, – просто нічого не робити, але це ризиковано, і експерти попереджають, що це може коштувати дорого. Ще одним варіантом, хоча й малоймовірним, є створення нового правового інструменту.
Цю ідею вперше висунув Лодевейк Ассер, ексміністр Нідерландів і спеціальний радник Комісії з питань України, який запропонував так званий "дозвіл на реконструкцію". Він надавав би тимчасовий дозвіл на проживання на строк до 10 років.
Однак кожен варіант, чи то звуження сфери застосування, чи то запровадження нового інструменту, обов'язкового чи необов'язкового, має свої складнощі.
"Зрештою, нам доведеться відповісти на питання: що буде після тимчасового захисту? Обійти це неможливо", — резюмував Вагнер.
За даними Євростату, станом на 31 січня 2025 року в ЄС тимчасовий захист мали майже 4,3 мільйона українців, які виїхали з України через повномасштабне вторгнення Росії.
Програму тимчасового захисту запровадили 4 березня 2022 року, коли українці масово почали виїжджати за кордон через російську війну. У червні 2024 року Європейська Рада вирішила продовжити цей статус ще на рік – до 4 березня 2026 року.
