Учений-хімік Альберт Гофманн у 1943-му ввів собі для наукового експерименту 0,25 мг психоделіка ЛСДLysergic acid diethylamide — діетиламід лізергінової кислоти та поїхав додому велосипедом. Через 40 років професор з Іллінойсу Томас Б. Робертс вирішив згадати цей дослід — так 19 квітня святкують "День велосипеда". Суспільне розказує про історію Гофманна та нагадує про небезпеки психоактивних речовин.
Винайдення ЛСД і "подорож велосипедом"
Альберт Гофманн "винайшов" ЛСД за 5 років до "велопоїздки" у 1943-му. Вчений працював у фармацевтичній компанії Sandoz у Базелі: шукав рослинну речовину, яка б покращувала дихання і кровообіг. Він мав синтезувати сполуки з грибів, що утворюються на злаках. Деякі з них містили лізергінову кислоту. Її назвали ЛСД-25. Проте фірма нею не зацікавилась, тести на тваринах нічого особливого не показали — про речовину забули.
Гофманн повернувся до вивчення ЛСД, тому що його, можна сказати, не відпускали містичні відчуття-спогади з дитинства. У своїй книзі "ЛСД — моя проблемна дитина" Гофманн згадує про кілька випадків ейфорії, коли він хлопчиком гуляв на природі: "У ті дні я хвилювався, думаючи, чи зможу коли-небудь, ставши дорослим, передати ці переживання, чи зможу зобразити свої бачення в поезії або картинах". І щоб вивчати "сутність матерії", Гофманн став дослідником лікарських рослин.
16 квітня вчений знову синтезував ЛСД. Випадково він вжив якусь кількість речовини, тоді стан Гофманна погіршився через тривогу й запаморочення. Дослідник поїхав додому. Вдома він відчув щось подібне до алкогольного сп’яніння. Впродовж двох годин спостерігав "безперервний потік фантастичних картин, надзвичайних форм з інтенсивною, калейдоскопічною грою кольорів". І вирішив уже контрольовано повторити дослід.
Отже, 19 квітня Гофман проковтнув 0,25 міліграма ЛСД. Відчувши змінений стан свідомості, він попросив лаборанта провести його додому. Тривала Друга світова, були обмеження на використання автівок, тому вони вирушили велосипедамиВживання психоделіків почали називати "trip" — з англ. "подорож". Дорогою Гофманн занепокоївся, бо в нього все пливло перед очима, як у кривому дзеркалі. Вдома тривожність посилилась: він думав, що його сусідка — відьма, вважав, що божеволіє чи отруївся ЛСД. До вченого викликали лікаря, але той не виявив якихось серйозних фізіологічних змін, крім розширених зіниць.
ЛСД в науці, попкультурі та відзначення "День велосипеда"
ЛСД почали вивчати глибше. Припускали, що яскрава реакція мозку людини на ЛСД відбувається через подібність між цією речовиною і нейромедіатором серотоніном. Між 1943 і 1970 роками про ЛСД з'явилося майже 10 000 наукових публікацій, на той час це найбільш досліджувана фармакологічна речовина в історії.
У 1960-х контркультурний рухЦе і культурний, і політичний рух середини XX ст. на Заході. У США він закликав розширити права темношкірих, дітей, репродуктивні права тощо. В межах руху молодь виступала проти війни у В'єтнамі зацікавився ЛСД та іншими психоделіками, тому речовина стала асоціюватися з цією громадською течією. Уряд Сполучених Штатів вирішив, що ЛСД — загроза американським цінностям. У 1968 році ЛСД в США заборонили до медичного і рекреаційного використання. Дослідження речовини припинилися, а зберігання ЛСД відтепер каралося законом. У 1971 Штати натиснули на ООН — і та додала його до Списку I як речовину, що перебуває під контролем.
Гофманн після всіх цих заборон почав звати свій винахід "проблемною дитиною". Швейцарець і в літньому віці (він помер у 102 роки — ред.) стежив за дослідженнями різних психоделіків. Він закидав гарвардському психологу Тімоті ЛіріПсихолог, який втратив роботу викладача в Гарварді, коли став ревним адвокаційником ЛСД — гуру контркультури, — що той зробив ЛСД погану репутацію.
Вперше "День велосипеда" як свято зорганізував у 1985 році професор педагогічної психології Томас Б. Робертс з Університету Північного Іллінойсу в США. Він запросив гостей до себе додому. Робертс спершу планував 16-те число (коли Гофманн уперше ковтнув ЛСД), але то був будній день, тож викладач обрав 19-те.
Гофманн згодом спитав Робертса, чому той назвав це "Днем велосипеда", а не "Днем ЛСД"? Той пояснив, що велосипед — більш конкретний образ, ніж назва хімічної сполуки. До того у США є відомий вірш про початок війни за незалежність від Британії у 1775 році. Поезія проводить паралель з "подорожжю" Гофманна.
Цього дня люди у світі влаштовують велопробіги, виставки психоделічного мистецтва, дискутують про культурний вплив ЛСД. А в Базелі проводять екскурсії шляхом Гофманна. У 2019 році американський художник Браян Бломерт випустив графічний роман "День велосипеда" за мотивами досліду Альберта Гофманна.
Вплив психоделіків на людину
Наразі ЛСД не використовується в медицині, у більшості країн кислота заборонена для обігу. Вона вважається одним з найсильніших наркотиків. Вчені все-таки досліджують психоделіки й досі. Кетамін в окремих клініках застосовується для лікування депресивного розладу та посттравматичного стресового розладу. Дослідження МДМА показали успішну терапію ПТСР.
Згідно з частиною досліджень, ЛСД та інші психоделіки можуть допомогти під час депресії, мігреней, тривожності, алкоголізму.
В Україні ЛСД заборонена. Цьогоріч Міністерство охорони здоров’я ініціювало обговорення, аби дозволити науковцям вивчати властивості психоделіків (СД, МДМА, псилоцибін, псилоцин, ДМТ, 5-MeO-DMT, ібогаїн тощо).
Центр громадського здоров’я наголошує, що психоделіки впливають на всі органи чуття, змінюють мислення людини.
Побічні ефекти від таких сполук: надмірна тривога, порушення координації в просторі та часі, психозоподібні стани, сплутаність свідомості, прискорене серцебиття, блювота. У разі передозування може настати психоз, паніка, параноя. Наступного дня після вживання людина може перебувати в депресивному стані, відчувати втому, болі в тілі.
Наркологи застерігають: неможливо передбачити, якими будуть дія та наслідки вживання ЛСД, навіть один раз. Кожне вживання ЛСД пошкоджує мозок. До прикладу, якщо людина схильна до психічних чи неврологічних розладів, ЛСД може стати пусковим механізмом, спровокувати розвиток хвороби або його перехід в активну фазу.
ЛСД не викликає фізичної залежності та "ломки", проте в людини виникає сильна психологічна залежність, руйнування особистості, втрата інтересу до улюблених справ тощо. Якщо ЛСД вживати довго і регулярно, це може призвести до порушень психіки, зору, до розвитку психозів і тривожних розладів. А ефект від галюциногенів може зберігатися і виявлятися повторно, навіть якщо ви вже рік або довше їх не вживали.
