Минає 5 років відтоді, коли відбулися бої за Донецький аеропорт. Ковельчанин Віталій П’ясецький один із тих, хто добровольцем пішов на війну. В січні 2015 у складі 80 аеромобільної бригади захищав летовище.
Ковельчанина Віталія П’ясецького ми зустріли під час сесії в університеті. Вищу освіту, каже, вирішив здобути після повернення з АТО.
Захисник Донецького аеропорту Віталій П’ясецький: "В мене позивний в армії був – "турист", бо я любив і займаються гірським та пішохідним туризмом, і я вирішив поступити".
Як військовий, який брав участь в обороні Донецького аеропорту, розповідає, повинен говорити, писати, думати, згадувати про ті події.
Захисник Донецького аеропорту Віталій П’ясецький: "Сьогодні у мене пам’ятний день. Я отримав поранення. Мені ще мій товариш скинув зведення із бойового журналу, яка обстановка складалася у терміналі".
16 січня 2015 року розповідає, запам’ятав яскраво: це був один із найважчих боїв за Донецький аеропорт.
Захисник Донецького аеропорту Віталій П’ясецький: " Ми думали, що до ранку не доживемо, то тій причині що був потужний штурм аеропорту. Нас заливали горючою сумішшю. Це все горіло. Кілька десятків поранених просто лежали на підлозі. Кожному потрібна була допомога. Можливо я допустив помилку, але я навіть своїй дружині відіслав останнє СМС".
Через три дні його вивезли із аеропорту серед числа поранених бійців. 20 січня аеропорт летовище підірвали.
Захисник Донецького аеропорту Віталій П’ясецький: " І всі ми хто був по госпіталях, по лікарнях – я був у лікарні Мечнікова у Дніпропетровську і це був важкий період, тому що ми розуміли, що більшість наших хлопців загинуло".
Захисник Донецького аеропорту Віталій П’ясецький: "Коли буваю в Луцьку і проходжу через театральний майдан – завжди уповільнюю крок. Тут наші хлопці зображенні - Вадік Демчук, Саша Грошев, Василь Смолярчук. Це хлопці, які загинули в аеропорту 20 січня 2015 року".
Історія волинського кіборга увійшла у збірник спогадів ветеранів.
Захисник Донецького аеропорту Віталій П’ясецький: "Те, що я писав – я його розцінював із 2-х позицій. Треба розповісти, і певна реабілітація і розвантаження. Цю книгу я дарую близьким людям. Ми робили презентація по містах, в Київ, Дрогобич, у Львові..."
У школі села Підбереззя Горохівського району, яку 20 років тому закінчив Віталій П’ясецький, теж є книга "Голос війни".
Заступниця директора школи Валентина Шевчик: "Ще перебуваючи в школі виявив талант літературний. Це всі 10 днів, що там був описав у своїх записках, які пізніше ввійдуть – він буде співавтором цієї книги. Він у нас був на зустрічі і подарував таку книгу "Голос війни" - тут увійшло коротеньке оповідання, яке він присвятив своїй дружині".
Після поранення та демобілізації Віталій повернувся додому. Із дружиною та двома дітьми живе у Ковелі, має власний бізнес, навчається.
Захисник Донецького аеропорту Віталій П’ясецький: "І свобода і прогулянки на майдані – оплачено кров’ю хлопців, які загинули в цій війні. Я впевнений, що моя країна буде процвітати. І я дивлюся на все з оптимізмом. Як би не було важко. Але я впевнений, що моя країна буде! "
