Співробітники іноземних розвідок остерігаються ділитися секретами зі США за часів президентства Дональда Трампа, оскільки вважають його адміністрацію дуже “дірявою”.
Про це пише Politico.
Повідомляється, що союзники США, які регулярно обмінюються розвідувальною інформацією зі Сполученими Штатами, вже давно занепокоєні тим, що традиція Трампа розкривати секретну інформацію продовжиться і під час його другого терміну. Ця тривога посилилася після того, як Конгрес схвалив суперечливі рішення Трампа щодо нагляду за розвідувальними операціями, а також на тлі звинувачень у тому, що конфіденційні дані вже обробляються неналежним чином.
Водночас співпраця у сфері збору та обміну розвідувальною інформацією має глибокі корені, і її нелегко буде розірвати. Вашингтон часто віддає більше, ніж отримує, а американські і європейські розвідувальні служби часто проводять спільні операції зі збору розвідувальної інформації.
“Ви не можете просто вимкнути вимикач”, — сказав представник північноєвропейського оборонного відомства, який, як і інші, побажав залишитися анонімним.
Водночас можна було би посилити захист найбільш цінної і ретельно охоронюваної інформації, отриманої від агентів в інших країнах, чиє життя може опинитися під загрозою в разі її розголошення. Вони могли би, наприклад, опускати деталі в розмовах з американськими колегами, які могли би розкрити місцезнаходження або особу оперативника.
Як пише видання, принаймні деякі союзники стали трохи більш закритими під час першого терміну Трампа. Це сталося після того, як він приголомшив представників розвідки, наприклад, опублікувавши у Твіттері надсекретне зображення іранського ракетного полігону і поділився надсекретними даними ізраїльської розвідки з російським міністром закордонних справ.
Колишній високопосадовець британської служби зовнішньої розвідки МІ-6 розповів, що коли мова йшла про надсекретні проєкти, служба була обережною щодо того, чи розголошувати їх за часів першої адміністрації Трампа.
“Минулого разу з Трампом ми були обережними, і мені важко повірити, що цього разу служба не буде трохи обережнішою”, — сказав він.
Стурбовані іноземні партнери, можливо, сподіваються, що зможуть більше мати справу з директором ЦРУ Джоном Реткліффом і менше з директором національної розвідки Тулсі Габбард, пише видання. Реткліфф обіймав посаду директора національної розвідки під час першої адміністрації Трампа, і його вважали одним із менш суперечливих кандидатів у кабінет президента, незважаючи на минулі побоювання, що він політизував розвідку.
Речник ЦРУ Ліз Лайонс заявила, що “немає довіри” до звинувачень щодо того, що іноземні партнери можуть утримуватися від обміну розвідданими під керівництвом Трампа. За її словами, агентство “неймовірно серйозно” ставиться до свого міжнародного партнерства з розвідкою.
У відповідь на прохання прокоментувати занепокоєння, висловлене нинішніми та колишніми офіційними особами США та іноземних держав, заступник директора Національної розвідки зі стратегії та комунікацій Алекса Хеннінг сказала:
“Ці анонімні колишні чиновники не можуть бути більш віддаленими від реальності. Вони намагаються підірвати національну безпеку США, проштовхуючи брехню своїм медійним союзникам”.
При цьому Politico називає занепокоєння принтерів США “далеко не гіпотетичними”. За місяць свого другого терміну адміністрація Трампа вже зіткнулася зі звинуваченнями в неналежному поводженні з секретною інформацією. Повідомляється, що ЦРУ надіслало незасекречений електронний лист із переліком імен та ініціалів нещодавно найнятих аналітиків і оперативників, багато з яких були найняті для роботи з Китаєм, до управління кадрів, намагаючись виконати вимоги адміністрації щодо скорочення штату федеральних службовців. Потенційно може призвести до їхнього прослуховування іноземними супротивниками.
Сенат США 23 січня затвердив Джона Реткліффа на посаді директора Центрального розвідувального управління переважною більшістю голосів.
12 лютого, Сенат США затвердив Тулсі Габбард, яка є кандидаткою від президента Дональда Трампа, на посаді директора національної розвідки Сполучених Штатів.
20 лютого Сенат США, контрольований республіканцями, затвердив Кеша Пателя на посаді директора ФБР.
