"Сищик": роман сумського та тернопільського письменників екранізували

"Сищик": роман сумського та тернопільського письменників екранізували

"Сищик": роман сумського та тернопільського письменників екранізували cinema.in.ua

Книгу сумського письменника Владислава Івченка та романіста з Тернопільщини Юрія Камаєва екранізували. Це – історія приватного детектива Івана Підопригори та його помічника графа Осики-Маєвського. Це мікс, за визначенням автора, детективу, пригод і любовних інтриг.

Стадіон Сумського аграрного університету став для Владислава Івченка музою. Саме тут, говорить, письменник, він надихнувся на написання однієї з детективних історій пригод Івана Карповича – про банду польських футболістів.

“В скані старої газети я прочитав про те, що приїжджає якась команда польських футболістів і які вони там сильні, і з яким вони там рахунком виграють. Я якраз проходив тут повз стадіон, і уявив команду в довгих трусах, гетри, шкіряні м’ячі такі зовсім інші. Велике враження, коли мене запросили на перший день зйомок і я побачив стадіон і він такий приблизно, як я уявляв, там одягнені люди, дуже класно підібрані типажі та вони всі були, що я дружині кажу: "Віта, дививсь, здається, що вони всі – це 1910 рік якийсь”, – говорить Владислав Івченко.

З його слів, своє ім’я найкращий сищик здобув не одразу.

“А я коли писав цього персонажа, то я трішки розпитував, ще бабуся була жива про її батька – мого прадіда, його звали Іван Карпович, але Шаповал за прізвищем. Я навіть думав: Шаповал, але на той момент мені здавалося, що Шаповал – це той, хто шапки знімає перед кимось, думаю: ні, якесь лизоблюдське прізвище – не підійде. А потім виявилося, що це чоловіки, які робили шапки. Тобто, він міг бути Шаповалом, але через моє слабке, на той момент, знання української мови став Підіпригорою”.

Приватного сищика грає актор київського театру імена Івана Франка Дмитро Рибалевський. Про труднощі зйомок говорить співавторка серіалу Інесса Соболєва:головне – це втрата автентичності історичних кварталів, через що в Україні важко знімати кіно на історичну тематику:

“Якби мій досвід зараз, навряд-чи я ризикнула знімати в Україні історичний проєкт, на жаль, тим більше міський. Тому що якщо ти знімаєш в полі, там легше: актори в костюмах, реквізит і ти контролюєш те, що у тебе в кадрі. А коли тобі потрібні міські вулиці, більше того, в нас не мелодрама, в нас авантюрний детектив, у якому актори мають стріляти, бігати, наздоганяти один одного”.

Зйомки першої серії ледь не зірвалися через пожежу, що сталася на території села Нежиловичі, що під Києвом, де збудоване кіношне містечко – декорації для історичних фільмів, говорить Інесса Соболєва:

“За пару тижнів, як ми планували знімати, ці Нежиловичі згоріли і в нас був шок, тому що знімати більше нема де і туди нікого не пускали і ми були готові відміняти, але згодом з’ясувалося, що згорілатільки одна вулиця, яка імітує Стамбул чи щось таке. А дещо залишилося. От у тому, що залишилося ми знімали”.

Перший роман про пригоди приватного сищика Івана Карповича Владислав Івченко написав у співавторстві – решту шість – сам. У сюжет фільму ввійшли історії з перших трьох його книг. Зараз письменник працює над восьмою книгою пригод.

Пілотну стрічку, яку покажуть сьогодні на каналі ICTV о 21:20, зняли коштом Українського культурного фонду. Історія стала переможником конкурсу у 2018 році.Бюджет фільму – 10 млн грн. Серіал складається з 8 серій, сьогодні буде перша – пілотна – за результатами її перегляду, сказала Іннеса Соболєва, вирішуватимуть, чи знімати кіно далі.

Категорії
ТеатрАрхітектураДизайнІнше