Уряд Данії у співпраці з Фарерськими островами та Гренландією оголосив про укладення першої проміжної угоди для посилення обороноздатності в Арктиці та Північній Атлантиці.
Про це йдеться на офіційному сайті Міністерства оборони Данії.
Документ передбачає інвестиції у понад 14 мільярдів данських крон для зміцнення безпеки та розширення військових можливостей у регіоні.
"Угода закладає основу, на якій ми будемо продовжувати будувати в першій половині 2025 року", — сказав міністр оборони Троельс Лунд Поульсен.
Основними ініціативами угоди є будівництво трьох нових арктичних кораблів, придбання довготривалих дронів з передовими можливостями збору зображень та посилення супутникових потужностей. Ці заходи стали результатом тісної співпраці урядів Данії, Фарерських островів і Гренландії.
Партії також дійшли згоди, що складна безпекова ситуація потребує додаткових ініціатив, тому другу проміжну угоду щодо Арктики буде укладено в першій половині 2025 року.
"Ми стикаємося з серйозними викликами у сфері безпеки. Оборонна розвідка оцінює, що рівень загрози в Арктиці та Північній Атлантиці зріс. Тому ми значно посилюємо присутність оборони в цих регіонах завдяки цій угоді, яка була розроблена у співпраці з урядами Фарерських островів і Гренландії", – заявив міністр оборони.
Основні ініціативи угоди
- Нові арктичні кораблі. Три кораблі, які зможуть ефективніше виконувати завдання у водах Гренландії, а також перевозити гелікоптери та дрони.
- Придбання двох додаткових дронів з передовими можливостями збору зображень, здатних охоплювати великі території.
- Посилення розвідки та супутникових можливостей. Розширення супутникових потужностей і наземних сенсорів для покращення ситуаційної обізнаності та збору розвідданих в Арктиці та Північній Атлантиці.
- Навчання молоді в Арктиці. Збільшення набору до програм базової підготовки в Арктиці, що дозволить молоді Гренландії отримати необхідні компетенції для участі в забезпеченні безпеки.
Уряд наголошує, що реалізація угоди має підтримувати місцеву економіку та громади Гренландії і Фарерських островів. Це включає залучення місцевих компаній до виконання оборонних завдань.
Також планується модернізація об’єктів Арктичного командування в Нуку для забезпечення безпечніших умов роботи та збільшення чисельності персоналу, щоб реагувати на зростаючий обсяг завдань у регіоні.
"Це важливий крок до забезпечення безпеки в Арктиці у тісній співпраці з місцевими урядами. Ми маємо інвестувати більше в оборону регіону", — сказав міністр оборони Троельс Лунд Поульсен.
"Ми зробили перший крок до зміцнення безпеки. Гренландія сподівається на подальший діалог із данським урядом", — відзначив міністр закордонних справ Гренландії Вівіан Мотцфельдт.
Що відомо про бажання Трампа перебрати Гренландію під контроль США
Наприкінці 2024 року Трамп сказав, що контроль над островом є "абсолютною необхідністю" для США – для національної безпеки і свободи в усьому світі. У відповідь на ці слова, прем’єр-міністр Ґренландії Муте Егеде заявив, що острів не продається.
Водночас Егеде виступає за незалежність Ґренландії від Данії. Він нещодавно звинуватив Данію в геноциді через скандал із примусовою стерилізацією жінок у 1960−70-х роках. У своєму новорічному зверненні Егеде знову закликав до незалежності острова та зняття "кайданів колоніальної ери".
7 січня Трамп на пресконференції не став обіцяти, що уникатиме військових чи економічних методів примусу для встановлення контролю над Ґренландією та Панамським каналом. У своїй соцмережі Truth Social Трамп також написав, що угода про приєднання Гренландії до Сполучених Штатів має відбутися, та закликав зробити цей найбільший острів у світі "знов великим".
Гренландія – це найбільший острів у світі та автономна територія Данії з великими запасами корисних копалин і нафти, а також стратегічними обʼєктами, зокрема американськими.
