Медицина. Підсумки року 2020

Медицина. Підсумки року 2020

Медицина. Підсумки року 2020

Боротьба з коронавірусом, старт другого етапу медичної реформи, нестача медиків та реконструкція станції екстреної медичної допомоги – такі головні виклики перед медичною системою Чернігівщини були в 2020 році. Про це в програмі «Прайм-вечір: Акценти» Чернігівської хвилі Українського радіо розповіли начальник обласного управління охорони здоров’я Петро Гармаш та директор Чернігівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Ігор Даниленко.

Боротьба з коронавірусом та другий етап медреформи

«Цей рік був надзвичайно складним для медицини. По-перше, це зміна фінансування, яка анонсувалася з 1-го квітня 2020 року: лікарні тепер фінансуються Національною службою здоров’я України (далі НСЗУ) шляхом укладання договорів з медичними закладами. Деякі з лікувальних установ підписали максимальну кількість пакетів надання медичних послуг: 18, 19. По-друге, пандемія, через яку відбулися дуже суттєві зміни у функціонуванні лікувальних установ щодо надання медичної допомоги пацієнтам», – зазначив Петро Гармаш.

За його словами, на початку року в області визначили три лікувальні заклади, які мали надавати стаціонарну допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19. На кінець року таких лікарень в області вже вісімнадцять.

Медицина. Підсумки року 2020Чернігівська міськрада

Медицина. Підсумки року 2020

Коли лікарня підписує Договір з НСЗУ про надання медичної допомоги пацієнтам, хворим на COVID-19 (це 31-й пакет), вона має можливість придбати для лікування таких пацієнтів. Лікарня витрачає ці гроші і на підвищення заробітної плати для відповідних медичних працівників, а також на зміцнення матеріально-технічної бази закладу. Сума коштів, яку отримує лікарня щомісяця – 2 мільйони гривень і більше.

Ще 27 листопада 2002 року під час брифінгу в ОДА Петро Гармаш заявив, що зараз вже триває процес підготовки до відкриття в області п’яти нових лабораторних центрів МОЗ, для проведення аналізів методом ПЛР та ІФА-тестування (зараз в області працює один обласний лабораторний центр МОЗ).

«11 листопада 2020 року постановою Кабінету міністрів Чернігівській області були виділені кошти саме на облаштування ПРЛ лабораторій. Це сума трішки більше 19 млн. грн.. Лабораторії мають з’явитися в п’яти лікувальних установах: обласна лікарня, Чернігівська міська лікарня №3, Ніжинська та Прилуцька міські лікарні, а також Корюківська центральна районна лікарня. Ці кошти вже розподілені поміж лікарнями і закладами вже укладені Договори на суму 18 млн. 533 тис грн.. передоплати. Я сподіваюся, що наприкінці лютого 2021 року ці лабораторні центри вже запрацюють. Заклади облаштовують спецприміщення, закуповують обладнання, мають пройти навчання персоналу», - сказав Петро Гармаш.

Медицина. Підсумки року 2020Фото: УНІАН

Медицина. Підсумки року 2020

Він також додав, що ці лабораторії будуть розташовані в тих лікувальних закладах, які мають назву «Лікарні інтенсивного лікування 1-го та 2-го рівня». Тобто це заклади, де буде найбільша концентрація надання медичної допомоги. Втім, за словами пана Гармаша, це, зокрема, зменшить навантаження на обласний лабораторний центр, який, поки що, єдиний в регіоні. Ці лабораторії, поки що, створюються саме для дослідження ПЛР-тестів та тестів ІФА.

Реконструкція станції екстреної медичної допомоги

До речі, за словами Петра Гармаша, станція не мала свого приміщення ще з 2012 року і перебувала всі ці роки у орендованому.

«Це оновлене приміщення, яке до цього не використовувалося. Ідея реконструкції зародилася ще у 2018 році. Був зроблений проєкт. Проведена повна теплореновація: ми замінили всі фасади, стіни, покрівлю. Ми замінили склопакети і силові кабелі. Встановили систему кондиціонування, вентиляцію, контроль доступу. Провели Інтернет. В цьому приміщені ми розмістили кімнати для персоналу виїзних бригад. Лікарі, фельдшери і водії тепер у нас знаходяться в сучасних умовах. Весь персонал ми просто перевели з орендованого приміщення до власного, яким володіє центр, яке повністю обладнане сучасною технікою», - пояснив директор Чернігівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Ігор Даниленко.

В оновленому Центрі екстреної медичної допомоги (далі ЕМД) тепер розміщені чисельні господарські приміщення, склади для медикаментів та індивідуального захисту. Також створена сучасна кухня і їдальня для персоналу.

«В планах, в середньостроковій перспективі, є збільшення бригад планується. Все залежить від кваліфікованого персоналу, який ми зможемо набрати для роботи. Зараз по всій області працює 99 бригад швидкої. А з прицілом на майбутнє ми можемо добавити 5-10 бригад по Чернігову».

Медицина. Підсумки року 2020Чернігівська ОДА

Медицина. Підсумки року 2020

Щодо навчання бригад ЕМД, то в оновленому Центрі, додав пан Даниленко, тепер відрився й Центр стимуляційної медицини, в якому є сучасні манекени, якими користуються в розвинених країнах світу.

«І ми зробили приціл, що наших медичних (лікарів, фельдшерів) і не медичних (водіїв) працівників ми тепер навчатимемо на сучасному обладнанні. Крім цього, на сучасних манекенах навчатимуться також і працівників, які за родом діяльності повинні мати знання щодо надання домедичної допомоги: ДСНС, поліція, вчителі…».

Медицина. Підсумки року 2020Чернігівська ОДА

Медицина. Підсумки року 2020

На симуляційний центр, за словами керівника Центру ЕМД, було витрачено близько 3 мільйонів гривень. Це кошти, які були виділені за рахунок суми, яку сплачує НСЗУ за надання Центром медичних послуг за основним пакетом та додатковим ковідним пакетом.

«Також закупили 8 сучасних автомобілів швидкої допомоги: один реанімобіль (типу С) та 7 автомобілів типу В на базі Фольксваген Крафтер, які обладнані сучасним медичним обладнанням світових виробників США, Швеції, Німеччини тощо)», - додав Ігор Даниленко.

Медицина. Підсумки року 2020Чернігівська ОДА

Медицина. Підсумки року 2020

Доплати лікарям, які працюють з пацієнтами з COVID-19

Ігор Даниленко розповів, що медичні працівники лікарі, фельдшери) і водії бригад екстреної медичної допомоги, які виїжджають на виклик, отримують доплати за ковідним пакетом до 300% в залежності від навантаження.

«Зараз в області у наданні медичної допомоги пацієнтам, хворим на COVID-19 задіяні більше 1700 медпрацівників, які працюють безпосередньо у відділення стаціонарів та в мобільних бригадах лікарів первинної ланки (їх в області 66). Є також і сумісники: анестезіологи, що входять до складу бригад, що надають медичну допомогу. На сьогодні затримок по виплатам не було».

Щодо доплат сімейним лікарям, терапевтам і педіатрам (які не входять до складу мобільних бригад лікарів первинної ланки), які також мають справу із ковідними пацієнтами, пан Гармаш пояснив, що реформування і фінансування первинної ланки сімейної медицини відбулося значно раніше і у них було суттєве підвищення заробітної плати (у декого в 2-3 рази), тому їм доплату за ковідними пакетами не встановлено.

Нестача медпрацівників

По факту плинності медичних кадрів протягом року, очільник управління охорони області пояснив, що плинність кадрів і була великою, адже є відтік молодих кадрів закордон, а також відтік кадрів пенсійного віку.

«На сьогодні більше 3 тис 340 лікарів – це трішки більше, ніж 70% укомплектованості міських лікувальних установ Чернігова. Якщо взяти райони, то там укомплектованість – 60-65%. А якщо взяти віддалені сільські амбулаторії, ФАПи, то укомплектованість менше 60%. Є ФАПи, де взагалі немає персоналу. Якщо взяти по сімейним лікарям, травматологам, анестезіологам, дитячим хірургам і ортопедам тощо, то у нас на зараз їх не вистачає. Особливо в сільській місцевості. Загальна кількість щодо нестачі медперсоналу складає більше 1 тис 200 лікарів».

Медицина. Підсумки року 2020Ілюстративне фото: Unsplash

Медицина. Підсумки року 2020

Насамперед, зазначає Петро Гармаш, нестача кадрів в тому, що немає мотивації серед молоді. Механізм вирішення наступний: органи місцевого самоврядування в районах і селах можуть укладати Договори з молоддю про навчання і потім повертати їх додому, працевлаштовувати, забезпечувати житлом.

«У нас є приклади районів, які уклали такі договори. Зокрема, Менський, Семенівський, Новгород-Сіверський райони, але, щоб навчити лікаря, потрібно мінімум 6 років. За один день це питання не вирішити. Забезпеченням сіл лікарями і мотивацією молоді їхати працювати в райони і села має опікуватися місцева влада району і громади та керівник відповідного лікувального закладу».

Як працюватимуть медзаклади у 2021 році

За словами Гармаша, зараз відбувається активна передача лікувальних установ до громад. Районна рада приймає рішення, що віддає заклад, а громада, що приймає. Відповідно, за його словами, відбувається й децентралізація коштів. «Відтак, надалі громади будуть вмотивовані, щоб вкладати кошти в розвиток власних лікувальних установ», - додав Петро Гармаш.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди