12-річна Мілана з Киїнки пожертвувала своє волосся на перуки для онкохворих

12-річна Мілана з Киїнки пожертвувала своє волосся на перуки для онкохворих

12-річна Мілана з Киїнки пожертвувала своє волосся на перуки для онкохворих Суспільне Чернігів

Вона відрізала волосся, за яким доглядала роками, щоб з них зробили перуки жінкам і дівчатам, які перенесли хіміотерапію. Своєю 33-сантиметровою косою поділилася 13-річна Мілана з Киїнки.

Ідею віддати волосся на перуку для онкохворих підказала подруга Мілани.

Мілана з мамою.Суспільне Чернігів

Мілана з мамою.

«Мілана одразу погодилась, вона знала скільки коштує волосся, для неї воно коштує дорожче, бо це ж частинка її. Але то добра справа», - говорить мама дівчинки.

Її волосся відправили до Львова, саме там з нього створять перуку та подарують йому друге життя. Так дівчинка долучилася до Благодійного проекту «Hair for share».

Благодійний проект «Hair for share» заснували два роки тому.Суспільне Чернігів

Благодійний проект «Hair for share» заснували два роки тому.

Координаторка проекту Любов Возняк розповідає, щоб створити одну таку перуку потрібно 3-4 хвостики, або 120 грамів волосся. Волосся сортують за кольором, жорсткістю та структурою.

Проект «Hair for share» існує два роки. Його створили, щоб допомогти дітям, хворим на онкологію. Зараз створюють перуки і для дорослих.

Координаторка проекту «Hair for share» Любов Возняк.Суспільне Чернігів

Координаторка проекту «Hair for share» Любов Возняк.

«Зараз ми почали роздавати перуки дорослим жінкам, бо хворих дорослих є значно більше. Дорослі просять фарбоване волосся. Тому більшість перук з фарбованого волосся ідуть для дорослих жінок. Для діток ми намагаємося на 89%, щоб це було натуральне нефарбоване волосся», - розповідає Любов Возняк.

Своє волосся для онкохворих дітей віддала і 25-річна Марічка Бойко, після того, як дізналася про свій діагноз.

Марічка Бойко.Суспільне Чернігів

Марічка Бойко.

«Я подумала, волосся в мене випаде в будь-якому випадку. І я його обрізала. Але в мене були класні відчуття, бо я знала, що це волосся йде, куди треба», - згадує Марічка Бойко.

Пізніше, перука знадобилася і самій Марічці.

«Коли я зможу ходити без головних уборів, тоді я точно її віддам. Передам далі. Тому що я знаю, що дуже багато людей потребують їх».

Читайте також:

"Проект «Диво – це я»: у Чернігові знову створюють дива для дітей з інвалідністю"

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди