Чинний голова Конституційного суду Олександр Тупицький був причетний до переділу активів Зуївського енергомеханічного заводу і, ймовірно, отримав його частку через свою довірену особу.
Журналістам "Схем" вдалося отримати копію записів розмов Олександра Тупицького із донецьким бізнесменом Владиславом Дрегером та колишнім співробітником СБУ, а нині керівником управління внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань Богданом Чобітком, дворічної давнини.
Основна тема розмови стосується подій, які беруть початок на Донбасі у ще у 2006 році. Як виявилося, тоді Тупицький, будучи у статусі судді, мав безпосередній стосунок привласнення Зуївського енергомеханічного заводу.
У чому справа
За даними журналістів, до 2006 року завод належав мав форму власності "колективне підприємство". Переділ активів заводу і його оформлення на підконтрольне Дрегеру приватне підприємство супроводжувалось судовими суперечками, вирішення яких було в руках господарських судів Донецької області.
В одному з них працював суддя Артур Ємельянов. Інший – Донецький апеляційний господарський суд – очолював тоді Віктор Татьков. Дрегер не мав особистих контактів ні з тим, ні з іншим. Але знав Олександра Тупицького, який тоді був головою Куйбишевського районного суду Донецька. Розслідувачі вважають, що Тупицький познайомив Дрегера з суддями Ємельяновим і Татьковим.
Достеменно не відомо, яке саме сприяння в судах Віктор Татьков пообіцяв бізнесменові. Але результатом знайомства стало те, що суддя у 2009 році став співвласником заводу Дрегера. Частку в 40% Татьков, нібито, оформив не на себе безпосередньо, а на Антона Яїцькова. Це – юрист, наближений до родини Татькова.
У структурі власності заводу з 2009 року з’являється фірма ТОВ "Інтеграл Інвест". Мажоритарним власником компанії є юрист, наближений до родини Віктора Татькова, а міноритарним – чоловік на ім’я Борис Румак. За допомогою реєстру довіреностей "Схеми" встановили, що це – особа, якій Олександр Тупицький у той період видавав довіреність на керування своїм авто на три роки. Це підтвердило офіційне слідство ГПУ.
Плівки Тупицького
"Олександре Миколайовичу, я точно пам’ятаю, ви розповідали, що у вас були емоційні суперечки з Віктором Івановичем (Татьковим – ред.), і він туго йшов на формалізацію вашої участі", – зауважує Дрегер на записах, які має в розпорядженні редакція "Схем".
"Ми говорили про 4%", – відповідає йому Тупицький.
"Саме так, тобто там щось таке було, смішне. Я пам’ятаю: 12% від частки, яка там, – а оскільки там 40%, то типу там 4%", – відказує Дрегер.
Після 2010 року щодо Дрегера були порушені кримінальні справи – в тому числі щодо шахрайства з відчуженням майна Зуївського енергомеханічного заводу. Нависла загроза арешту і конфіскації майна.
Судячи з розмов і з огляду на дані офіційних реєстрів, Татьков запропонував бізнесменові на тимчасово оформити весь завод на фірму наближеного до його родини юриста – Антона Яїцькова, що і відбулося.
Дрегер провів у СІЗО майже три роки. Звільнили його лише після Революції гідності в 2014 році. За цей час активи Зуївського енергомеханічного заводу так і залишились під контролем особи, наближеної до родини Татькова, і, як з’ясувалося, довіреної особи Тупицького. А Дрегер залишився ні з чим. Згодом завод разом із частиною Донбасу був відрізаний від решти України.
Із бізнесменом, судячи з розмови, Татьков припинив будь-які контакти, тому Дрегер і вирішив дати викривальні свідчення на суддю-втікача під слідством. За даними журналістів, Дрегер, який записував цю зустріч, на той час уже активно співпрацював зі слідством.
Почувши, що бізнесмен дійсно розповідав правоохоронцям про події щодо відчуження заводу, Тупицький застеріг його про наслідки.
«Я просто прийшов на випередження цієї ситуації – що цією х*** займатися не варто. Якщо вона у когось десь і проскочила в думках, то нею займатися не варто. Хоча б стосовно мене особисто не варто, тому що вона нічим не закінчиться. Закінчиться лише сильно загостреними стосунками».
Як випливає із подальшої розмови, Тупицький навіть запропонував поділити завод, який залишився на непідконтрольній Києву території, і продати його.
Ще одним варіантом, який запропонував Тупицький, було "натравити" СБУ на Татькова. Мовляв, він має контроль над діяльністю заводу на окупованій території.
Зрештою Тупицький перейшов і до питання своєї фінансової винагороди за таке посередництво.
"Вважали б ви за потрібне разом із ним чи кожен окремо дати мені яку-небудь копійку за участь у цих справах – напевно, я б не відмовився. Чому я маю відмовлятися, якщо я всередині колись стояв цього питання?", – запитав він.
На момент розмови Татьков перебував в Австрії, а українське слідство вже два роки як розслідувало справу – зокрема, щодо його втручання у діяльність судових органів і роботу автоматизованої системи документообігу суду.
Як вдалося з’ясувати "Схемам", Дрегер на той момент уже дав свідчення Генеральній прокуратурі щодо ролі Татькова у заволодінні Зуївським енергомеханічним заводом. Татькову, який перебував у розшуку в іншій справі, повідомили про підозру у заволодінні ТОВ "Зуївський енергомеханічний завод".
Зроблені Дрегером аудіозаписи не лише стали ще одним доказом, але і були виділені в окреме кримінальне провадження, в якому досліджується вже роль і самого Тупицького.
"Схеми" неодноразово намагались зв’язатися з Віктором Татьковим, але на прохання про коментар він так і не відреагував.
