З шостої ранку засівали сьогодні у селі Буда-Вороб’ївська і діти, і дорослі. Звичаї засівання та щедрування на Сіверщині збереглись найкраще. Так вважає жителька цього села Лариса Купрієнко. Жінка родом з Рівненщини. Переїхала на Новгород-Сіверщину 35 років тому. Порівнює – у Західній Україні більше колядують, а тут щедрують та засівають. Бачила, як це роблять у Буді-Вороб’ївській, наша Тетяна Лось.
«Сію,сію, посіваю, з Новим роком Вас вітаю. – Давай торбочку свою. На тобі копієчку, на тобі цукерочки».
З 6 ранку у Буді-Воров’ївській засіває шестирічний Микита. Хлопець розповідає, засівав у всьому селі.
«Багато цукерок назасівав? – Так. – Двісті штук. – А грошей назасівав? – Скільки? – Триста штук».
А у господині цього обійстя Лариси Купрієнко новий гість.
Сергій Синєгуб, житель села Будо-Вороб’ївська
«Доброго дня. Дозвольте засівати. – Засівайте. – Сійся жито, пшениця, всяка пашниця. Щоб родило у землі, щоб і хліб був на столі. Щоб на полі і в стодолі і добра було доволі, і не знали щоб розлуки Ваші діти й Ваші внуки. Дай же, Боже, в добрий час щоб добро водилось в вас».
Жінка розповідає: засівальників сьогодні зустрічає з шостої ранку.
«Дуже багато. Десь із шести годин – хлопчики перші, молодці, вони прийшли засіяли. Ну хазяїн їх обдарував, як всім положено. І дівчатка були, але дівчатка вже трохи пізніше».
Сама засівати господиня ніколи не ходила. У Рівненській області, звідки жінка родом, засівають самі чоловіки.
«Ще дуже добре було, якби вступив у хату такий молодий хазяїн, в якого є коні, корови, в якого є господарство, жінка, діти. Якщо він обсіє, то буде на весь рік добре здоров’я і добрий достаток, і буде все вестися, і його побажання будуть збуватись».
«Було прийнято, що і старші чоловіки ходили – достойні хазяї. Вважалося, достойний хазяїн прийшов у хату, засіяв».
Такого хазяїна обов’язково запрошували до столу, каже Лариса Купрієнко, де серед страв чільне місце займала кутя.
«Єдине, що вражало з перших років мене, що не ходять колядувати, нема колядок саме на Різдво. А Старий Новий рік, щедрівки і засівання – то тут святе. Я думаю, це пов’язано з тим, що більше була розвалена церква за радянської влади раніше. Але традиція щедрувати та засівати збереглася краще, ніж десь, бо це єдине, що було доступне людям на той час».
