Рівно рік тому, 9 грудня, президенти України, Росії, Франції та канцлер Німеччини провели в Парижі чергові перемовини в "нормандському" форматі. Ангела Меркель, Еммануель Макрон, Володимир Зеленський та Володимир Путін тоді домовилися про повне припинення вогню, обмін полоненими "всіх на всіх", відкриття нових пунктів пропуску, розмінування та нові ділянки розведення.
Та значного прогресу у врегулюванні збройного конфлікту на Донбасі не тільки не відбулося — сам переговорний процес знову зайшов в глухий кут. За час, що минув від останньої зустрічі лідерів "нормандської"четвірки, Україна втратила на фронті 54 військових. Цього місяця також спливає дедлайн, про який торік оголосив президент Зеленський: за рік скінчити війну на Донбасі або змінити тактику переговорів. Суспільне розбиралося, чому не вдалося досягти обіцяного прогресу.
Хитке перемир’я
Єдине досягнення за рік — значне зменшення обстрілів на фронті. Різке зниження їх кількості розпочалося з 27 липня, саме тоді почало діяти чергове перемир’я. Відтоді і до кінця листопада, за даними місії ОБСЄ, відбулося 2800 порушень режиму "тиші".
На більш ніж 400-кілометровій лінії фронту кількість локальних перестрілок за рік знизилась більш ніж удвічі, повідомила Суспільному керівниця відділу преси та публічної інформації спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Драґана Ніколіч-Соломон: "Загалом, протягом минулого року СММ констатувала покращення ситуації з безпекою уздовж лінії зіткнення, зафіксувавши значне скорочення кількості порушень режиму припинення вогню".
За словами Ніколіч-Соломон, загалом місія цьогоріч задокументувала 132 400 порушень режиму "тиші". Тоді як за аналогічний період минулого року спостерігачі зафіксували 278 000 обстрілів. Та найбільш тривале за час сьомого року війни на Донбасі перемир’я виглядає вкрай крихким.
Як розповів Суспільному речник Генерального штабу українських Збройних сил Богдан Сеник, підтримувані Росією сепаратисти здійснюють провокаційні обстріли, укріплюють фортифікаційні споруди і проводять розвідку українських позицій за допомогою безпілотників.
"За ці чотири місяці загинули 5 військовослужбовців і 15 було поранено станом на 5 грудня. За аналогічний період до запровадження перемир’я було 17 загиблих", — сказав Сеник.
Обмін
За час від паризького саміту Україна та сепаратисти провели два обміни полоненими — торік наприкінці грудня та цьогоріч у квітні. З полону бойовиків повернулися 96 бранців, Україна передала в ОРДЛО 141 людину. Відтоді обмінів не відбувалося.
Українська сторона планувала великий обмін у серпні. Згодом дату взаємного звільнення перенесли. У листопаді українська делегація на переговорах в Мінську передала список з 11 осіб на звільнення, та сепаратисти свій список не подали. Тому дата обміну й досі залишається невизначеною.
Розведення військ
Так само не виконуються домовленості щодо розведення військ й розмінування, хоча ділянки вже погоджені Тристоронньою контактною групою. У листопаді Україна відкрила два нових пункти пропуску — в Щасті й Золотому — але окупаційні адміністрації не пропускають громадян через нові КПВВ.
Перший президент України Леонід Кравчук, який влітку очолив українську делегацію на мінських переговорах, заявляє, що Російська Федерація й сепаратисти в останні місяці заблокували весь переговорний процес. Це стосується як звільнення заручників, розведення військ і розмінування, так і проведення місцевих виборів.
"Росія і їх підлеглі з ОРДЛО прив’язують виконання цих питань до конкретних рішень українського уряду. До цього вони прив’язували до постанови Верховної ради про місцеві вибори. Тепер прив’язують до Дорожньої карти, яку запропонувала разом з ОРДЛО Росія", — сказав Кравчук в інтерв’ю Суспільному.
Нещодавно Україна, і сепаратисти за підтримки Росії представили "дорожні" карти з виконання мінських домовленостей. Україна пропонує спочатку виведення найманців, демілітаризацію Донбасу і передачу кордону з РФ українським прикордонникам перед проведенням місцевих виборів. Окремо офіційний Київ вимагає скасування рішення Володимира Путіна про видачу російських паспортів жителям окупованого Сходу. Натомість представники РФ з ОРДЛО виступають проти цього і хочуть закріплення в Конституції "особливого статусу" Донбасу.
"Вони засуджують наш План спільних кроків. Значить, це дорога в глухий кут", — підсумовує Кравчук.
План "Б"
На початку року президент Володимир Зеленський запропонував спільне патрулювання з представниками окупованих територій та ОБСЄ неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону. Але через деякий час ця пропозиція зникла з інформаційного поля.
Радник секретаря РНБО Сергій Сивохо ініціював запуск національної платформи примирення і єдності для діалогу між жителями України та окупованих територій. Презентацію платформи у березні зірвали ветерани полку "Азов", звинувачуючи Сивохо у замовчуванні ролі Росії у війні. Більше до цієї ініціативи ніхто не повертався.
Кравчук нагадав про сказані рік тому слова Зеленського про пошук іншого шляху вирішення конфлікту на Донбасі, якщо політико-дипломатичні зусилля не принесуть результату: "Не випадково президент Зеленський заявив: якщо протягом року він не побачить рішучих кроків до миру, то це буде проблема, яка вимусить нас думати про шляхи досягнення цієї мети".
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов в інтерв’ю в листопаді сказав, що РНБО готує рішення щодо ситуації в окупованому Донбасі. Але подробиці рішення не повідомлялись.
Рік тому представник команди Володимира Зеленського на закритій зустрічі з журналістами говорив, що план "Б" передбачає зупинку будь-яких контактів з окупованими територіями, включаючи припинення виплат пенсій і соціальної допомоги. При цьому влада має створити умови для громадян, які проживають в окупації, але хочуть повернутися. А торік тодішній міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив, що в разі провалу "нормандського" формату Україна може офіційно попросити про введення на Донбас міжнародної миротворчої місії.
Востаннє переговори зовнішньополітичних радників лідерів "нормандської" четвірки відбулися 13 листопада. Як повідомила пресслужба Офісу президента, в ході перемовин Андрій Єрмак презентував "План спільних кроків учасників Тристоронньої контактної групи з виконання Мінських домовленостей".
Все, до чого домовилися учасники тієї зустрічі — продовжити консультації щодо напрацювання єдиної дорожньої карти на рівні експертів. Це виглядає, як "пауза" в перемовинах.
"Ми бачимо класичне “замороження” конфлікту — Росії це зараз вигідно. Вони зайняті Нагірним Карабахом та отруєнням Навального. Скільки ще це перемир’я протримається, залежить від росіян", — розповіло Суспільному джерело з дипломатичних кіл, знайоме з переговорним процесом.
