Родина найбагатшого чоловіка Німеччини 87-річного Клауса-Міхаеля Кюне, статки якого оцінюються в 42,9 мільярда доларів, збагатилась завдяки співпраці з режимом Гітлера під час Другої світової війни.
Про це йдеться в розслідуванні Vanity Fair.
Зазначається, що дохід від бізнесу Клауса-Міхаеля Кюне лише за минулий рік склав близько чотирьох з половиною мільярдів доларів. Головне джерело статків найбагатшого чоловіка Німеччини — сімейне підприємство Kühne + Nagel, найбільша у світі компанія з перевезення вантажів. За даними видання Vanity Fair, капітал сім'ї сформувався завдяки співпраці Kühne + Nagel, якою керував дід та батько Клауса-Міхаеля, із гітлерівським режимом.
Історія компанії
Компанію Kühne + Nagel заснували у 1890 році підприємці Фрідріх Нагель та Аугуст Кюне – дід Клауса-Міхаеля.
Згодом підприємство очолили батько Клауса-Міхаеля та єврей Адольф Маас, але через три місяці після призначення Адольфа Гітлера на посаду райхсканцлера у квітні 1933 року Маас раптово відмовився від своєї частини, нібито через "нездатність виконати зобов'язання перед компанією".
Розслідувачі встановили, що так у нацистській Німеччині позбавляли євреїв керівних посад на підприємствах.
Після війни Кюне стверджували, що Маас пішов добровільно нібито, щоб не підставляти компанію через своє єврейське походження. Самі ж Кюне нібито не здобули від цього жодної вигоди. Того ж року Маас відправив своїх дітей за кордон, а сам разом з дружиною Кете не встиг залишити Німеччину до початку Голокосту. Подружжя загинуло в Освенцимі 1944-го.
Після відходу Мааса з компанії брати Кюне вступили до НСДАП — нацистської партії. А в 1937-го Kühne + Nagel отримала статус "зразкової компанії". Так за Гітлера називалися підприємства, які співпрацювали з владою і влаштовували керівництво країни.
А 1938 році Кюне отримали контроль над німецькою філією чеської транспортної компанії Alfred Deutsch, яка до них належала єврею Лео Левітусу.
Vanity Fair вдалося встановити, що після початку Другої світової війни Kühne + Nagel вела бізнес на окупованих територіях. У тому числі вивозила активи та особисті речі депортованих євреїв — це було основним джерелом доходу родини з весни 1942-го до літа 1944-го. Компанія вивозила також твори мистецтва, зокрема картини Пікассо, Модільяні, Гогена, Сезанна та Пісарро. Доля цих робіт невідома.
Судячи з документів, до яких отримали доступ розслідувачі, за роки Другої світової війни бізнес Кюне помітно розрісся: із семи філій у Німеччині на початку 1939-го до 26 по всій Європі наприкінці 1944-го.
Після війни Кюне не понесли жодної відповідальності
Попри те, що в повоєнних звітах американських спецслужб Кюне називалися високопоставленими нацистськими промисловцями, жодної відповідальності за зв'язки із режимом Гітлера мільйонери не понесли.
Kühne + Nagel, як і раніше, відмовляється розкривати архіви, які дозволили б дізнатися подробиці про співпрацю батька та дядька нинішнього керівника компанії з гітлерівським режимом.
За останні роки Кюне та його помічники неодноразово відмовлялися співпрацювати з тими, хто намагався розібратися в історії компанії.
Дохід компанії за минулий рік склав 30 мільярдів доларів. Зараз Kühne + Nagel має 1300 офісів у 100 країнах. У них працює понад 80 тисяч працівників.
