Стрічка “Цей дощ ніколи не скінчиться” запорізької режисерки Аліни Горлової змагатиметься за нагороду світового фестивалю документального кіно IDFA в Амстердамі у номінації "Перше появлення".
На цьому конкурсі – це єдина документальна стрічка із Запоріжжя. З України є ще одна, котра частково профінансована Держкіно. Підсумки конкурсу будуть оголошені наприкінці листопада.
Через пандемію коронавірусу більшість показів відбудуться онлайн, із 19 листопада до 6 грудня включно. Але світова прем’єра цього фільму відбулася 18 листопада в нідерландському кінотеатрі, з обмеженою кількістю глядачів. Прем’єра його в Україні запланована у 2021 році.
Фільм є копродукцією України, Латвії, Німеччини й Катару. Аліна Горлова знімала стрічку "Цей дощ ніколи не скінчиться" впродовж 4 років, із 2017-го, і закінчила цьогоріч. Зйомки відбувалися на Донбасі, в Сирії, Німеччині та Курдистані. Тривалість фільму - 1 година 40 хвилин.
Це - третя документальна робота режисерки, але перша з таким хронометражем. Кошторис - 190 тисяч євро. Кадри, що не потрапили до стрічки, залишатимуться в архіві, й можливо, матимуть друге життя в іншому кіно, зазначила Аліна Горлова. Кіно чорно-біле, за словами режисерки, це надає "візуальної рими" сирійським, українським, німецьким локаціям.
"Це чорно-біла документальна стрічка. Вона розповідає про велику родину Андрія Сулеймана, яка була вимушена переїхати з Сирії, з Батьківщини, і через війну була розкидана світом. І, власне, ми почали розповідь із Андрія Сулеймана, який приїхав на другу свою Батьківщину, на Батьківщину своєї матері, на Донбас і став там волонтером "Червоного хреста", - розповідає Аліна Горлова.
